ХРІН

{хрін} хрі́на і хро́ну, м. (на) хрі́ні і хро́ні.

Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»

ХРАМ →← ХОТІТИ

Смотреть что такое ХРІН в других словарях:

Все значение (14) шт здесь, краткое описание ↓↓↓

ХРІН

(-а) ч.; жрм. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 654; ЯБМ, 2, 502. ♦ На хрін (кого, що). Вираження презирства, зневаги, бажання позбавитись когось, чогос

ХРІН

хріну і хрону, ч. 1) Трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак. 2) Корінь цієї рослини, що вжив

ХРІН

до чо́рта (до га́спида, до хрі́на), грубо. 1. Дуже багато. Стану я вчитись, стану робити? Як би не так! Хай хто хоче робе (робить). Я знаю, у батька до

ХРІН

(род. хріну, хрону) хрен хрін його знає — чёрт его знает до хріна — (много) разг. до чёрта старий хрін — старый хрен, старый [лысый] чёрт

ХРІН

хріну і хрону, ч. 1》 Трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак.2》 Корінь цієї рослини, що вжив

ХРІН

хрін (зменшено-пестливе — хріно́к; вислів хрі́нова ма́ти означає «редька»; уживається як лайка, синонімічна до чо́ртова ма́ти) — трав’яниста овочева ро

ХРІН

ХРІН, хрі́ну і хро́ну, ч. 1. Трав’яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак. Орел летить найвище, а

ХРІН

багаторічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих, овочева культура; корінь довгий, товстий, м'ясистий із своєрідним смаком, споживають як приправу;

ХРІН

хрі́н:◊ бура́чки́ (бурячки́) з хро́ном → "бурачки"

T: 116 M: 4 D: 3