Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
ЧОЛО́, а́, с., мн. чо́ла, чіл.1. Верхня надочна частина обличчя людини; лоб.Олена відгорнула з-понад очей волоссячко, що набігло їй на чоло, зачерпнула... смотреть
би́ти чоло́м кому, перед ким. Просити кого-небудь про щось. Шпигай, Катрусю, але дозволь бити чолом лікареві Семенові Яковичу, щоб увільнив мене від цієї іглотерапії (голкотерапії) (І. Цюпа). вда́рити чоло́м. 1. Шанобливо вклонитися, привітавшись до кого-небудь, запрошуючи когось або прощаючись з кимсь. — Просимо вас, дядьку, до вітальні, на Шевченків вечір,— низько вдарила чолом Леся (М. Олійник); — Грай, музико! До світ сонця Все проп’ю, щоб люди знали! — Коли знов хтось до віконця: — Наша мати захворали (захворіли)! І гульвіси, і музики Мовчки випили по чарці, Враз зробились без’язикі, Чолом вдарили шинкарці (П. Грабовський). 2. кому. Попросити кого-небудь про щось. Назрівала распря (чвара). Галушка це помітив і сам повинився, що ватажкувать не вміє. І тоді несподівано для Максима ватага вдарила чолом йому. Так став Голобородько .. ватажком (К. Басенко); // заст. Поклопотати про щось перед людьми, наділеними владою. Стадницький, розуміючи примхи настрою і часу, вдарив чолом цариці на дворянство (М. Стельмах). дава́ти (віддава́ти) / да́ти (відда́ти) чоло́м, уроч. 1. кому і без додатка. На знак пошани низько схиляти голову, вітаючи кого-небудь, дякуючи комусь і т. ін.; вклонятися. Старий батько Сидить коло хати, Та вчить внука маленького Чолом оддавати (Т. Шевченко); (Гиря:) На, Йване! Оддаю тобі свій завтрашній пай (хліба), бо сам уже давно на порціях живу. (Стоножка (чолом йому давши):) Спасибі вам!.. Спасибі!.. (М. Куліш); Входе (входить) в хату, роздивився.., Та й хазяйці дав чолом (І. Манжура). 2. перед ким—чим. Високо шанувати чиїсь заслуги, риси характеру і т. ін. — Громада наша, чолом даючи перед вашим (Макара Івановича) патріотизмом і заслугами, припоручила мені прохати вас поїхати депутатом на похорон і завезти вінок (М. Коцюбинський). на ло́бі (на чолі́) напи́сано у кого. Відразу видно, помітно що-небудь із зовнішнього вигляду когось. — І тут уже я не міг стерпіти. Адже в Боба й на лобі написано було, що то його батько, то чого ж це він привселюдно називає його “оцим чоловіком”, чому не зізнається, що він син Мусіїв? (Є. Гуцало); Хоч на лобі в неї не написано було, що вона старша, але Порфир одразу це вловив із самого її милостивого тону розмови, з підкресленої чемності (О. Гончар); Заходимо, а там сидить .. товариш інженер. Ну, хто він такий, на чолі в нього не написано (М. Ю. Тарновський). на чолі́. 1. з ким. Керований, очолюваний ким-небудь. Їй здавалось, що проти неї назустріч вийде вся бієвська громада з головою на чолі (І. Нечуй-Левицький); В рядах пугачовських повстанців були й повстанці башкири на чолі з воїном та поетом Салаватом Юлаєвим (М. Рильський). 2. кого, чого. Керуючи ким-, чим-небудь, очолюючи когось, щось. Іван Оленчук прибув до броду на чолі цілої валки, підняв усіх жителів свого кутка.. — від старого до малого — рятувати броди (О. Гончар); На чолі полку мчить Тарас. Його вигляд страшний. Бурхає полум’я (О. Довженко). не схили́ти / не схиля́ти голови́ (чола́, ши́ї і т. ін.) перед ким-, чим-небудь, рідко кому, чому. Не здатися, не підкоритися. Міста і села всієї України не схилили голови перед загарбниками. Партизани і підпільники вступають у жорстоку боротьбу з ворогом (Д. Бедзик); Вони не схилять перед катом чол, продажних шкур немає в їхнім стані (В. Сосюра); Перед султаном не склонимось ми, Шиї не схилим магнатам, З рідними будемо жити людьми, З другом і братом! (М. Рильський). підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) чоло́, уроч. Відроджуватися. Степи квітчасті Сонце залило, Син землі у сонці-щасті Підніма чоло (Т. Масенко). стоя́ти на чолі́ кого, чого. Бути керівником, вожаком кого-, чого-небудь, очолювати когось, щось. Козаки становили запорізьке військо, на чолі якого стояв виборний ватажок — гетьман (Оповідання). схиля́ти (клони́ти) го́лову (чоло́) перед ким—чим. Виявляти велику шану, повагу до кого-, чого-небудь; благоговіти. Тут (в Арджанті) кожен приїжджий схиляє голову перед талантом великого індійського народу (В. Минко); Колись гордий противник усякої кривди тепер низько клонив (суддя) перед нею голову (Н. Кобринська); (Валентин:) Ареопаг, філософи премудрі чоло клонили перед ним (Леся Українка). у по́ті чола́. Докладаючи великих зусиль; напружено, самовіддано і т. ін. Цілісіньку ніч носили й носили в поті чола землю й насипали гору (Легенди..); Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто “в поті чола” добуває хліб (М. Коцюбинський); Микола з Андрієм трудилися в поті чола (Ю. Збанацький). у по́ті чо́ла свого́. Величезна кількість же малих людей, отих, що здобували у поті чола свого хліб, .. позбавлена зараз перспективи і жодної надії (О. Довженко); Буде живою душа — зможемо і хліб виростити на своїй землі, хоч і в поті свого чола! (З журналу). в поту́ лиця́. Як праотець Адам, ходжу я тут за плугом, В поту лиця свій хліб насущний їм (П. Куліш). хили́ти (клони́ти) го́лову (чоло́). 1. перед ким і без додатка. Виявляти покору перед ким-небудь, підкорятися комусь. Вої (воїни) його не з тих, що хилять голови: ліпше впадуть вони на полі ратнім, аніж дадуть в колодку себе забити, ганьбою невільницькою очорнити (Д. Міщенко); Рутенців плем’я перед ним хилило чоло покірно І голосило на весь світ його (князя) славу безмірно (І. Франко). 2. перед ким—чим. Виявляти шану, повагу до кого-, чого-небудь. Колись гордий противник усякої кривди, тепер низько клонив (суддя) перед нею голову (Н. Кобринська); (Валентин:) Ареопаг, філософи премудрі чоло клонили перед ним (Леся Українка). 3. тільки хили́ти го́лову (чоло́). Журитися, засмучуватися, бути у відчаї, втрачати надію на щось. — Та не хили ти голови так, Тихоне. Вийшло так якось по-дурному,— і він розповідав, що голова саме поїхав був кудись, не вдалось перебалакати (А. Головко). чо́лом тобі́ (вам), заст. Форма шанобливого вітання при зустрічі. — Чолом вам, панове громадо! Чолом і тобі, пане полковнику! Ну .. як же ти вернувсь до табору, не маючи коня? (П. Куліш).... смотреть
ВЕРХ (верхня, найвища частина чого-небудь), ВЕРХІ́ВКА, ВЕРШО́К, ВЕРШЕ́ЧОК, ГРЕ́БІНЬ, ВЕРШИ́НА, ВЕРХІ́В'Я, ВЕРХОВИ́НА, МА́КІВКА розм., ЧОЛО́ розм. (пере... смотреть
-а, с. 1) Верхня надочна частина обличчя людини; лоб. || перен. Вершина гори, дерева і т. ін., верхівка чого-небудь. •• Чолом {тобі, вам і т. ін.} — а... смотреть
1. досуг, свободное время; чоло тийбейт некогда, недосуг; чоло тийсе если будет время, если будет досуг; иш чачтан көп, чоло тийбейт дела по горло (букв. больше, чем волос), недосуг; бекердин чолосу жок погов. у бездельника досуга нет; ара-чоло таап урывками (напр. писать, читать); ара чолодо жазат он пишет между делом, в свободное (от работы) время; ара чолодо мага кирип чыгыңыз загляните как-нибудь (когда выберете время) ко мне; 2. не сплошной; чолосу жок айдалган жер земля, вспаханная сплошь, без огрехов; булут ала жер чоло погов. если тучи пестры (не густые) земля с плешинами (не сплошь покрыта травой); тула боюман чоло калтырбай карап алды он осмотрел меня всего; бетинен чоло жерин койбой өпкүлөй берди он обцеловал всё её лицо, не оставив (нецелованного) места.... смотреть
-а, с. 1》 Верхня надочна частина обличчя людини; лоб.|| перен. Вершина гори, дерева і т. ін., верхівка чого-небудь.Чолом [тобі, вам і т. ін.] — а) ... смотреть
1. У прямому значенні – те саме, що лоб, однак у мові спеціальної літератури невживане. Високе його чоло перерізалося поміж бровами глибокими зморшками... смотреть
імен. сер. роду1. верхня надочна частина обличчя людини2. передня частина будівлі, споруди; фасадлоб сущ. муж. родачело устар., сущ. ср. рода¤ бити чол... смотреть
1) лоб, книжн. чело; (в соч. с глаг. поднимать, склонять и т.п. - обычно) голова, (у дерева, горы и т.п.) глава бити, ударити чолом — ист. бить, ударить челом; кланяться, поклониться стояти, стати на чололі (кого, чого) — стоять, стать во главе (кого, чего), возглавлять, возглавить (кого, что), главенствовать (над кем, над чем); (командовать) предводительствовать (кем, чем) 2) строит. лицевая сторона; фасад (дома); передняя часть (печи)... смотреть
1. У прямому значенні – те саме, що лоб, однак у мові спеціальної літератури невживане. Високе його чоло перерізалося поміж бровами глибокими зморшками (А.Кащенко); Син стояв над могилою білою. Сніг летів на відкрите чоло (Г.Чубач). Тільки зі словом чоло вживаються фразеологізми: бити чолом, віддати чолом, схиляти чоло, в поті чола, чолом вам тощо. 2. Фасад споруди.... смотреть
Чоло́. Лоб, чоло.● Яким чолом - з яким лицем, не відчуваючи сорому (говорити, чинити). Отже, яким чолом може “Дѣло” тепер казати, що станіславске руске товариство задаткове повстало з ініциятиви “Просьвіти ”, коли основателі в той спосіб поступили собі з виділом філії “Просьвіти“ (Б., 1895, 61-62, 4) // пол. jakim czołem! - як не соромно!... смотреть
1) forehead; поет. brow2) в спол.бути (стояти) на чолі — to be at the head (of)
[czoło]с.czoło (на чолі, на голові) анат.
чоло́[чоло]-ла, м. (на) чоул'і, мн. чола, ч'іл
лоб; (гори) П. вершок, верхівка, шпиль, вершина, чолопок; (споруди) лице, фасад|а|; П. (еліта) вершки, сметанка; (мідяне) ІД. упертюх.
чоло́:◊ діста́ти в чоло́ бути покараним (м, ср)|| = дістати лянє ◊ записа́ти си (собі) \ на чолі́ дуже добре запам'ятати (ст)
【中】 前额◇ Бити чолом 向某人叩头, 叩求
Чоло́, чола́, -лу́, на чолі́; чо́ла, чіл і чо́лів
Чо́ло:— тут: цвіт, найкраща частина [43]
-а n czoło стояти на чолі stać na czele, przewodzić з відкритим чолом z otwartą przyłbicą
чоло́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири чола́
Чітко підкреслений щипець або фронтон на фасаді будівлі.
техн. лицо (лицевая сторона), фасад
Panne
Panna
Front
Pande
Лоб
შუბლი
лоб
лоб