Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
ЧО́ПИК, а, ч.Зменш. до чіп¹ 1.Нове Пивце шуміло і мурчало, Що, бач, під чопиком йому душненько стало (Л. Боровиковський);Люда вмивалася біля мідного по... смотреть
чо́пик[чопиек]-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
-а, ч. Зменш. до чіп I 1).
імен. чол. роду
див. затичка; пробка
-а, ч. Зменш. до чіп I 1).
чо́пик іменник чоловічого роду
• čep v sudu
чопик, -а
bung