Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
ЧУБА́ТИЙ, а, е.Який має довгий чуб, з великим чубом.Хмурий Остап опустив чубату голову, зачмихав синім, як воловий ріг, носом (К. Гордієнко);// у знач.... смотреть
Iкосата (про дівчат: "Та три дівки косатих..."), кудла, кудлай, кудлань, кудластий, кудлатий, кудлач, кудля, куйовда, кучерявень, кучерявенький, кучеря... смотреть
-а, -е. Який має довгий чуб, з великим чубом. || у знач. ім. чубатий, -того, ч. Чоловік, який має великий чуб. || Із чубом на голові (про тварин). || ... смотреть
-а, -е.Який має довгий чуб, з великим чубом.|| у знач. ім. чубатий, -того, ч. Чоловік, який має великий чуб.|| Із чубом на голові (про тварин).|... смотреть
чуба́тий[чубатией]м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і
[czubatyj]прикм.czubaty
чубатый; разг. чубастый (с большим чубом); (имеющий хохол) хохлатый; (с вихрами) разг. вихрастый; (всклокоченный) лохматый
ад'єктивякий має довгий чуб, з великим чубомчубатый
розм.shaggy, hairy; crested, tufted, tufty
czubaty; z czubem na głowie (o fryzurze męskiej)
чуба́тий прикметник