ЧУДЕРНАЦЬКИЙ

{чудеирна́цкией} м. (на) -кому/ -кім, мн. -кі.

Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»

ЧУДЕСНИЙ →← ЧУБИТИСЯ

Смотреть что такое ЧУДЕРНАЦЬКИЙ в других словарях:

ЧУДЕРНАЦЬКИЙ

ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ д... смотреть

ЧУДЕРНАЦЬКИЙ

ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, а, е.1. Власт. чудакові; дивний, дивацький.– Кажуть мені, нібито я в останній час стала чудна, навіть чудернацька (І. Нечуй-Левицький);К... смотреть

ЧУДЕРНАЦЬКИЙ

чудерна́цький[чудеирнац'кией]м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

ЧУДЕРНАЦЬКИЙ

-а, -е. 1) Власт. чудакові; дивний, дивацький. 2) Незвичайний за формою, змістом; химерний, вигадливий.

ЧУДЕРНАЦЬКИЙ

-а, -е.1》 Власт. чудакові; дивний, дивацький.2》 Незвичайний за формою, змістом; химерний, вигадливий.

ЧУДЕРНАЦЬКИЙ

1) (о человеке) чудаковатый; разг. причудливый 2) (о чём) странный, разг. чудной; (замысловатый) прихотливый, причудливый

ЧУДЕРНАЦЬКИЙ

ад'єктивчудный

ЧУДЕРНАЦЬКИЙ

див. витіюватий; дивак; химерний

ЧУДЕРНАЦЬКИЙ

Strange, comical, odd; queer, quaint

ЧУДЕРНАЦЬКИЙ

Чудерна́цький, -ка, -ке

ЧУДЕРНАЦЬКИЙ

dziwny, dziwaczny; komiczny

ЧУДЕРНАЦЬКИЙ

чудерна́цький прикметник

ЧУДЕРНАЦЬКИЙ

д! ДИВНИЙ.

T: 578