Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
ЧУЖИ́НЕЦЬ, нця, ч.1. Те саме, що чужозе́мець, інозе́мець.У чужинця всі мрії літають не де, Як у ріднім краю (А. Кримський);Є в Нью-Йорку багаті квартал... смотреть
ІНОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖИ́НЕЦЬ, ЧУЖА́К розм., ЧУЖОСТОРО́НЕЦЬ розм. В розмові з цим іноземцем він.. мусив підбирати особливі слова (О. Гончар); "Яка... смотреть
-нця, ч. 1) Громадянин, підданий чужої держави, країни; іноземець. || Загарбник, ворог (у 2 знач.). 2) Чужа, нетутешня, захожа людина. || Людина, дале... смотреть
чужи́нець[чужинеиц']-н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў
-нця, ч. 1》 Громадянин, підданий чужої держави, країни; іноземець.|| Загарбник, ворог (у 2 знач. ).2》 Чужа, нетутешня, захожа людина.|| Людина, д... смотреть
імен. чол. роду, жив.чужеземец
иностранец, реже иноземец, чужеземец, чужестранец; (нездешний человек) пришелец, разг. чужак, поэз. чужанин
Чужи́нець, -жи́нця, -нцеві, -нцю! -жи́нці, -нців
див. ворог; чужий
чужоземець, іноземець, ок. чужак, зн. інородець; п! ЗАЙДА.
【阳】 外国人
чужи́нець іменник чоловічого роду, істота
Foreigner, stranger
Utlänning
Utlending
Udlænding
Прыблуда
чужинець, -нця
прыблуда
прыблуда
უცხო