ШВЕНДЯТИ

{шве́ндатие} -дайу, -дайеиш.

Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»

ШВЕЦЬ →← ШВЕДСЬКИЙ

Смотреть что такое ШВЕНДЯТИ в других словарях:

ШВЕНДЯТИ

БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДР... смотреть

ШВЕНДЯТИ

ШВЕ́НДЯТИ, яю, яєш, недок., розм.Ходити туди-сюди (перев. без певної мети, без потреби); тинятися.[Кобзар:] Тепер народ той швендяє і сюди і туди, як б... смотреть

ШВЕНДЯТИ

-яю, -яєш, недок., розм. Ходити туди-сюди (перев. без певної мети, без потреби); тинятися. || Бродити, блукати де-небудь. || Бувати де-небудь з певною... смотреть

ШВЕНДЯТИ

-яю, -яєш, недок. , розм. Ходити туди-сюди (перев. без певної мети, без потреби); тинятися.|| Бродити, блукати де-небудь.|| Бувати де-небудь з пев... смотреть

ШВЕНДЯТИ

разг. слоняться, болтаться; (грубее) шататься, таскаться, околачиваться; шляться; бродить, (куда) брести; (ходить туда и сюда) сновать, шнырять, шмыгать, шастать... смотреть

ШВЕНДЯТИ

[szwendjaty]дієсл.szwendać

ШВЕНДЯТИ

тинятися, шастати, сновигати, походеньки справляти; (швидко) гасати; (по світі) волочитися, віятися, валасатися, валандатися; п! БЛУКАТИ.

ШВЕНДЯТИ

шве́ндяти[швен'д'атие]-д'айу, -д'айеиш

ШВЕНДЯТИ

Швендяти См. Швендати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 489.

ШВЕНДЯТИ

розм.to loaf, to loiter about

ШВЕНДЯТИ

Шве́дати, -даю, -даєш і шве́ндяти, -дяю, -дяєш

ШВЕНДЯТИ

див. іти; тинятися; ходити

ШВЕНДЯТИ

шве́ндяти дієслово недоконаного виду розм.

ШВЕНДЯТИ

წანწალი

T: 123