ШКІДНИК

{шкідни́к} -ниека́, м. (на) -ниеку́/-ниеко́ві, мн. -ниеки́, -ниекі́ў.

Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»

ШКІЛЬНИЙ →← ШКІДЛИВІСТЬ

Смотреть что такое ШКІДНИК в других словарях:

Все значение (8) шт здесь, краткое описание ↓↓↓

ШКІДНИК

шкідни́к 1 іменник чоловічого роду, істота тварина, комаха тощо шкідни́к 2 іменник чоловічого роду, істота про людину

ШКІДНИК

істота , що завдає шкоди; (деревини) шашіль; (польовий) миша, ховрах; (суспільства) диверсант, підривник, саботажник, злочинець, п! ЗБИТОШНИК.

ШКІДНИК

імен. чол. роду, жив.розм.1. тварина, комаха, рослина, яка завдає шкоди господарству2. людина, яка завдає шкоди, збитків у чомусьвредитель

ШКІДНИК

-а, ч. 1》 Тварина, комаха, рослина, мікроорганізм, що завдає шкоди сільському, лісовому й складському господарству.2》 Людина, яка завдає шкоди, збитк

ШКІДНИК

-а, ч. 1) Тварина, комаха, рослина, мікроорганізм, що завдає шкоди сільському, лісовому й складському господарству. 2) Людина, яка завдає шкоди, збитк

T: 89 M: 4 D: 4