Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
КОРА́ (верхній затверділий шар чогось), ШКУ́РА розм.; КІ́РКА, ШКУ́РКА, ШКІ́РКА (тонка). Зима конала. Весняний подих точив зашкарублу крижану кору, що в... смотреть
ШКІ́РКА, и, ж.1. Зменш. до шкі́ра 1, 2.Серед шкірок білки і горностая були дві чорнобурі лисиці дивної краси (І. Багмут);Жабі пригадала, що у неї є ще ... смотреть
-и, ж. 1) Зменш. до шкіра 1), 2). || розм. Тонка прозора плівка на деяких гастрономічних виробах (перев. з поліетилену та інших хімічних сполук). || Т... смотреть
-и, ж. 1》 Зменш. до шкіра 1), 2).|| розм. Тонка прозора плівка на деяких гастрономічних виробах (перев. з поліетилену та інших хімічних сполук).||... смотреть
шкі́рка[шк’ірка]-ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок
[szkirka]ж.skórka
імен. жін. родукожура
【阴】1) 皮2) 果皮
Pellicle; thin skin; (овочів та ін.) peel, pell, pelt, rind, husk
Лушпайкаскуркашалупайка
(овочева) шкоринка
див. кора
лушпайкаскуркашалупайка
шкі́рка іменник жіночого роду
лушпайка скурка шалупайка
техн. корка, шкурка
-и ż skórka