ШЛЯХЕТСЬКИЙ

{шлахе́цкией} м. (на) -кому/ -кім, мн. -кі.

Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»

ШМАТОВАНИЙ →← ШЛЯХЕТНІСТЬ

Смотреть что такое ШЛЯХЕТСЬКИЙ в других словарях:

ШЛЯХЕТСЬКИЙ

ШЛЯХЕ́ТСЬКИЙ, а, е.Стос. до шляхетства, шляхти.На ґвалт Пулавського і Паца Встає шляхетськая земля, І – разом сто конфедерацій (Т. Шевченко);Знову розл... смотреть

ШЛЯХЕТСЬКИЙ

ЗНА́ТНИЙ (який належить до знаті), АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, ВИСО́КИЙ, БЛАГОРО́ДНИЙ, РОДОВИ́ТИЙ, ІМЕНИ́ТИЙ, ТИТУЛО́ВАНИЙ, ВЕЛИКОРО́ДНИЙ заст., ГОНОРО́ВИЙ заст.... смотреть

ШЛЯХЕТСЬКИЙ

шляхе́тський[шл'ахец'кией]м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

ШЛЯХЕТСЬКИЙ

-а, -е. Стос. до шляхетства, шляхти. || Належний шляхті, шляхтичам. || Власт. шляхті, шляхтичеві; такий, як у шляхти, шляхтичів.

ШЛЯХЕТСЬКИЙ

[szl'ahec'kyj]прикм.szlachecki

ШЛЯХЕТСЬКИЙ

-а, -е.Стос. до шляхетства, шляхти.|| Належний шляхті, шляхтичам.|| Власт. шляхті, шляхтичеві; такий, як у шляхти, шляхтичів.

ШЛЯХЕТСЬКИЙ

ад'єктив

ШЛЯХЕТСЬКИЙ

(рід) аристократичний, великопанський, дворянський, р. шляхетний.

ШЛЯХЕТСЬКИЙ

Шляхе́тський, -ка, -ке

ШЛЯХЕТСЬКИЙ

шляхе́тський прикметник

ШЛЯХЕТСЬКИЙ

шляхетский

T: 120