Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
ЗБЕНТЕ́ЖЕНИЙ (який відчуває збентеження), ЗНІЯКОВІ́ЛИЙ, НІ́Я́КОВИЙ, ЗНІ́ЧЕНИЙ, СКОНФУ́ЖЕНИЙ розм., ЗМІ́ШАНИЙ рідко; ШОКО́ВАНИЙ. Місячними ночами збенте... смотреть
ШОКО́ВАНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до шокува́ти.Перепрошувався з-за порога Євецький, явно шокований неприпустимим поспіхом свого підлеглого (Ю. Шовкопляс)... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до шокувати. || шоковано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який відчуває ніяковість, збентеження, сором через ч... смотреть
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до шокувати.|| шоковано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який відчуває ніяковість, збентеження, сором чер... смотреть
шоко́ваний[шокованией]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
[szokowanyj]прикм.szkowany
ад'єктившокированный
див. приголомшений
Sjokkert
шоко́ваний дієприкметник