I {шумі́тие} -мі́йеи (пінитися)II {шумі́тие}-млу́, -ми́ш, -миемо́, -миете́, -мла́т; нак. -ми́, -мі́т (утворювати шум).
Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
шумі́ти 1 дієслово недоконаного виду шумувати, пінитися шумі́ти 2 дієслово недоконаного виду утворювати шум тощо
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: шумівши, шумлячи1. видавати, утворювати шум2. (перен.) проходити жваво, бурхливо3. (
I -млю, -миш; мн. шумлять; недок.1) Видавати, утворювати шум (див. шум I 1)). || чим, об що. Створювати шум (про листя дерев). Шумить гай. 2) перен. П
аж гай гуде́ (шуми́ть). Уживається для вираження підсилення якоїсь дії. Робить, аж гай гуде (Укр.. присл..); — Їздять з твоїми перепустками дніпродзерж
шуметь; (о воде - сильнее) клокотать, бурлить; (о растениях; о тканях) шелестеть, шуршать
I -млю, -миш; мн. шумлять; недок. 1》 Видавати, утворювати шум (див. шум I 1)).|| чим, об що. Створювати шум (про листя дерев). Шумить гай.2》 пере
(- вино) ШУМУВАТИ; (- ліс) шелестіти; (- воду) шумкотіти, дзюркотіти, буркотіти, с. клекотіти; (- людей) гомоніти, с. галасувати; (- життя) П. кипіти,
-млю, -миш szumieć шумить у вухах (у голові) szumi w uszach (w głowie)