Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ... смотреть
ЮНА́ЦТВО, а, с.1. Молодий вік; період життя, коли людина є юною; юність.Юнацтво моє проходило щасливо, і мені здавалося, що ніяких труднощів на моєму ж... смотреть
-а, с. 1) Молодий вік; період життя, коли людина буває юною; юність. 2) збірн. Молоді люди обох статей; юнаки. 3) перен. Сміливість, хоробрість, завзя... смотреть
-а, с. 1》 Молодий вік; період життя, коли людина буває юною; юність.2》 збірн. Молоді люди обох статей; юнаки.3》 перен. Сміливість, хоробрість, зав... смотреть
1) збірн. young people, youthкнига для юнацтва — juvenile book2) (юність) youth
імен. сер. роду, тільки одн.юношество
[junactwo]с.junactwo
【中】1) 青年时代; 青年, 青春2) 【集】 青年男女, 少年男女
юна́цтво[йунацтво]-ва, м. (на) -в'і
(вік) юність, молодість, юні дні , ЗБ. молодь, парубоцтво, юнаки, П. молодецтво, юнь
1) юношество; (о возрасте - обычно) юность; отрочество 2) молодечество; удаль
Маладосьцьюнацтва
Ungdom, ungdomsalder
Юна́цтво, -ва, -ву
(молоді люди) молодь, парубоцтво.
юна́цтво іменник середнього роду
Ungdom
Ungdom
-а n młodzież, młodość
маладосьцьюнацтва
маладосьць юнацтва
ახალგაზრდობა