Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
ЯЗИКА́ТИЙ, а, е, розм.1. Який любить багато говорити, сперечатися, сваритися; балакучий.– Відкіль це взявся неборак? Чому ж йому ніхто не cкаже? Та це ... смотреть
БАЛАКУ́ЧИЙ (який любить поговорити взагалі або багато говорить у цей момент), БАЛАКЛИ́ВИЙ, ГОВІРКИ́Й, ГОВІРЛИ́ВИЙ, ЯЗИКА́ТИЙ розм., ПАЩЕКУВА́ТИЙ розм. ... смотреть
-а, -е, розм. 1) Який любить багато говорити, сперечатися, сваритися; який влучно, дотепно висловлюється. 2) Який має форму язика (у 1 знач.) (про вог... смотреть
-а, -е, розм. 1》 Який любить багато говорити, сперечатися, сваритися; який влучно, дотепно висловлюється.2》 Який має форму язика (у 1 знач. ) (про во... смотреть
язика́тий[йазиекатией]м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і
[jazykatyj]прикм.niedyskretny
1) (балакучий) chatty, talkative2) (лихий на язик) sharp-tongued, gossipy
ад'єктивязыкастый
див. балакучий; дотепний
пащекуватий, пискатий, хто має довгий язик, БАЛАКУЧИЙ; гострий на язик
【形】 多嘴的, 好说话的
язика́тий:◊ язика́та фе́ська → "феська"
Язика́тий, -та, -те
язикатий ім., розм. sharptongued;
язика́тий прикметник розм.
разг. языкастый, языкатый
pyskaty, wygadany