Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
ЯКИ́ЙСЬ, яка́сь, яке́сь, займ. неознач.1. Невідомо який.Недалечко від якогось-то города .. було село, а у тім селі жив собі чоловік Демко (Г. Квітка-Ос... смотреть
до пе́вної (яко́їсь, де́якої і т. ін.) мі́ри. Частково, трохи, все-таки і т. ін.— Ну, ви, прапорщику, теж, до певної міри, військова людина (А. Головко); Відай парадокс: “чим гірше, тим ліпше” має до певної міри свою рацію (Леся Українка); — Можливо, до певної міри, Володько, ти й маєш рацію! — погодився Брянський (О. Гончар); Він (літератор) береже “спадщину” не як “архіваріус”: для нього в ній цінні ті риси, які до певної міри зв’язують її з новим часом, з нашою епохою (З журналу). за (че́рез) (яку́сь) хвили́ну (хви́лю, хви́льку). Дуже швидко. Ми заїздили туди (в гроти). Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (М. Коцюбинський); За хвилину лежав я в ліжку, любуючись відпочинком по кількагодинній їзді (Б. Лепкий); Мерщій біжить (сестра Мархва) назад і через хвилину надходить з сестрою Серахвимою (Панас Мирний); Окинула бистрим озирком Марися свого супутника і за хвилю знов сиділа серйозна, дивлячись у вікно (О. Гончар); Тупіт ближчає, неясно доносяться два голоси, і раптом, через якусь хвильку, він, холонучи, пізнає, що це гомонять Люба і Яків Плачинда (М. Стельмах). за (яку́сь (одну́, коро́тку і т. ін.)) мить, перев. з дієсл. 1. Протягом короткого відрізку часу; дуже швидко. Скочив на сноповий віз Щербини, та й за якусь мить рання курява покрила і віз, і хлопця (М. Стельмах); — Так цей дядя Коля велосипед за одну мить зробить (С. Тельнюк); Грозова хмара вихлюпнула зливу За мить одну (П. Воронько). 2. Через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь; тут же. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський). 3. Безпосередньо перед чим-небудь; тільки що, щойно. Ось підійшла вона — і зір у зорі тоне. А перед цим, за мить, я кляв її за муки (В. Сосюра). з яко́гось ди́ва. З невідомих, незрозумілих причин; чомусь. І здалося раптом Орлюку, що впав він з якогось дива не на землю, а в дідів човен (О. Довженко). на (одну́ (єди́ну, яку́сь)) хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко). на яке́сь ли́хо, зі сл. зда́тися, згоди́тися і т. ін., фам. Для чого-небудь, навіщось. —Боржій, боржій, жінко!.. Докажи, що твоя висока порада на якесь таки лихо здалася. Давай нам якої-небудь настоянки чи запіканки, тільки такої, щоб і старе помолодшало (П. Куліш). на (яку́сь (одну́, невели́ку і т. ін.)) мить, перев. з дієсл. На короткий час; ненадовго. Дайте повітря на мить! Раз до цілющої хвилі З ліжка мене підніміть (П. Грабовський); Ось і зупинка — всього лиш на мить (Д. Павличко); На якусь мить Глухов розгубився (І. Рябокляч); На одну мить майнула думка: а може, піти в садок, на вулицю (О. Донченко); (Жирондист:) Я часом тут оживав на невелику мить, і серце билось так, мов у живого (Леся Українка). пе́вною (яко́юсь, тіє́ю чи і́ншою і т. ін.) мі́рою. Частково, трохи, все-таки і т. ін. І не гадай, що кольори, якими оздоблено речі, Певною мірою відповідають забарвленню власних Первопочатків, з яких утворилась матерія їхня (М. Зеров); Це певною мірою породило благодушні настрої як у місцевих органів влади, так і в населення (З газети); Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо, сповнювало Хому новою, не звіданою досі гордістю (О. Гончар); Майже в кожному нормативному словнику сучасної мови відображені більшою чи меншою мірою діалектизми або обласні слова (Рідне сл.). посі́сти / посідати своє́ (яке́сь, нале́жне) мі́сце в чому. Досягти певного становища. — Мова йде про те, як допомогти учениці знову посісти своє місце в колективі (О. Донченко); Чи не мудріше було б спершу якесь місце в житті посісти, а вже потім брати на себе відповідальність за сім’ю? (М. Ю. Тарновський). пристава́ти / приста́ти до (яко́гось) бе́рега. Знаходити, визначати свій життєвий шлях, своє місце в житті, покликання і т. ін. Дорогою він запитав у Савки: — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляром — теж. Приставай до якогось берега (Д. Ткач); — Час тобі, дитино, вже приставати до якогось берега,— говорила (мати) доньці спокійно та розважливо,— бо закрутить тебе хвиля, закаламутить голову і пропадеш (М. Ю. Тарновський); Пора й тобі пристати десь до берега. Не молодий. Це ж котрий (рік) тобі пішов? (Василь Шевчук). до яко́го бе́рега приста́ти? (Коваль:) То до якого ж берега пристанемо? (Цар:) Зараз нічого не скажу вам… На роздоріжжі я… Все думаю… (М. Зарудний). (яка́сь) му́ха вкуси́ла кого, ірон. Що-небудь спричинило комусь поганий настрій, хтось дивно себе поводить, розсердився, нервує і т. ін.; сердитий. (Бабуся ( входить):) Буря, а не чоловік. Це вже, мабуть, якась муха вкусила (І. Микитенко); Почав (Павлик) свої теревені? Чи він забув, до кого прийшов, чи його знов якась муха вкусила (В. Кучер); — Чи ви чули таке? Ще мене й муха вкусила. Сам щоденно тягає дитину в море, морить голодом, виснажує, а мене ще й муха вкусила (Ю. Збанацький). яка́ му́ха вкуси́ла? (Лизя:) Диви, який сердитий! — Яка це муха тебе вкусила? (І. Кулик); — Ну, яка вас муха сьогодні вкусила, що ви такий неможливий? (А. Іщук); Яка це вас муха вкусила? — посварився Товкач. — Прошу уваги. Ша! (О. Бердник). яки́мсь чу́дом. Невідомо, незрозуміло як; дивним чином. Тільки на одній покрівлі росла якимсь чудом тонка шовковиця (М. Коцюбинський); Орлюк вибрався з вогневого котла якимсь чудом (О. Довженко). яки́мось чу́дом. Сотні разів могла Маруся злетіти з коня і лиш незрозумілим чудом якимось утримувалася в сідлі (Г. Хоткевич).... смотреть
ЯКИ́ЙСЬ займ. неознач. (невідомо який), КОТРИ́ЙСЬ, ОДИ́Н, ХТО́ЗНА-ЯКИ́Й розм., КА́ЗНА-ЯКИ́Й розм. рідше; ДЕ́ЯКИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ДЕ́КОТРИЙ (точно не визначен... смотреть
якась, якесь, займ. неознач. 1) Невідомо який. || Не такий, як завжди. || Той чи інший, певний. || Хоч який-небудь; незначний. || Те саме, що хтось. 2... смотреть
якась, якесь, займ. неознач. 1》 Невідомо який.|| Не такий, як завжди.|| Той чи інший, певний.|| Хоч який-небудь; незначний.|| Те саме, що хто... смотреть
займ.-прикм.какой-то¤ якийсь час -- некоторое время ¤ якимсь дивом -- каким-то чудом ¤ якоюсь мірою -- в какой-то мерезайм.-імен.некоторый¤ якийсь час ... смотреть
【代】 某, 不知什么样的, 不知怎样的◇ Якоюсь мірою 在某种程度上Якійсь час 一会儿В якійсь мірі 在一定程度上До якогось часу 暂时З якогось часу 从某个时候起На якийсь час (去) 一会儿
какой-то; один (о неизвестном); некий, некто (преим. в соч. с фамилией, именем); (безразлично какой) какой-нибудь якоюсь мірою — (отчасти) в какой-то мере якийсь час — некоторое время; одно время в якійсь мірі — в некоторой [известной] степени; некоторым образом до якогось часу — до поры до времени з якогось часу — с некоторого времени, с некоторых пор на якийсь час — на некоторое время... смотреть
Some, any, a certainякийсь час — some timeякась людина — smb. , someoneце якесь непорозуміння — it is some misunderstandingв якійсь мірі — to some exte... смотреть
яки́йсь[йакийс']м. (на) йакомус'/йак'імс', мн. йак'іс'
Яки́йсь, яка́сь, яке́сь; яко́гось, яко́їсь, яки́мсь; які́сь, яки́хсь і яки́хось, яки́мсь
з-к, котрийсь, не знати який, хоч якийнебудь; (час) ДЕЯКИЙ; хтось ; ід. ЯКИЙСЬ ТО якийсь таки; п! ЯКИЙНЕБУДЬ.
[jakyis']jakiś
(невідомо який) хтозна-який, котрийсь, певний, деякий.
Некаторы
яки́йсь займенник
რომელიღაცა
некаторы
некаторы
jakiś
[jakyis' tarn]jakiś
Яки́йсь то, яка́сь то, яке́сь то, яко́гось то