ЯТРИТИ

{йа́триетие} -ру, -риеш, -риемо́, -риете́; нак. -рие, -ріт і {йатри́тие} -ру́, -ри́ш, -риемо́, -риете́; нак. -ри́, -рі́т.

Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»

ЯТЬ →← ЯТАГАН

Смотреть что такое ЯТРИТИ в других словарях:

ЯТРИТИ

Я́ТРИ́ТИ, я́трю́, я́три́ш, недок.1. кого, що. Спричиняти, викликати чим-небудь запалення, біль, подразнення в чому-небудь (перев. в рані, хворому місці... смотреть

ЯТРИТИ

Я́ТРИ́ТИ (спричиняти чим-небудь запалення, біль, подразнення в рані, хворому місці тощо), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗРА́НЮВАТИ рідше, ВЕРЕДИ́ТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ... смотреть

ЯТРИТИ

я́три́ти (роз’я́трювати, розтрою́джувати, розвору́шувати і т. ін.) / роз’я́три́ти (розтрою́дити, розворуши́ти і т. ін.) (незаго́йну (да́вню)) ра́ну (в се́рці (в душі́)) кого, чию, рідше кому. Необережними словами, діями змушувати кого-небудь знову морально страждати або переживати щось неприємне. — Не ятріть мою рану, діду. Я й так насилу стримуюсь (Ю. Яновський); Узявши граматику, прочитав він два рядки, але, роз’ятрюючи в серці рану, знов спитав отця Алоїзія: — А скільки років хлопчикові, який грав учора Кіра? (З. Тулуб); Розмова ся розтроюдила їй в серці незагойну рану, Софія пригадувала вчорашній прикрий вечір (Леся Українка); // чим. Викликати важкі спогади, переживання. Офіцер аж до порога провів дідуся. Йому було прикро, що необережною розмовою роз’ятрив незагойну рану в серці старенького (Ю. Збанацький); Микола Іванович розворушив своїми словами давню удовину рану, зг я́три́ти (роз’я́трювати, розтрою́джувати, трою́дити) / роз’я́три́ти (розтрою́дити) се́рце (ду́шу) кого, кому, чиє (чию) і без додатка. Завдавати кому-небудь великих душевних страждань, переживань. Почуття образи гнітило його, гнів ятрив йому серце (Ю. Смолич); Ятрила душу Лукії й близька розлука з другим братом Омельком, котрий мав цієї ж ночі рушати до Москви (О. Ільченко); Відчай ятрив її душу, як пекуча жалка кропива, і все гнав і гнав уперед, вздовж берега широко розлитої річки (В. Козаченко); Пісня не заспокоювала, а, навпаки, ще дужче роз’ятрювала їй душу (А. Шиян); Вона боялася дивитися сама на себе, щоб не розтроюджувати свого серця (Панас Мирний); Івась лежав, мовчав. Зло, досада давили його за горло, троюдили серце, точили сльози з очей (Панас Мирний); Розмова з Василем роз’ятрила старе серце (І. Нечуй-Левицький). роз’їда́ти ду́шу. Дітям спочатку не відкривала (мати) горя. Розпов... смотреть

ЯТРИТИ

ятрю, ятриш, недок. 1) перех. Спричиняти, викликати чим-небудь запалення, біль, подразнення в чому-небудь (перев. в рані, хворому місці тощо). 2) пере... смотреть

ЯТРИТИ

Вередити, гноїти, розвереджувати, розворушувати, роз'їдати, розражати, розтравлювати, розтроюджувати, роз'ятрювати, троюдитиФразеологічні синоніми: гра... смотреть

ЯТРИТИ

я́трити[йатриетие] -р'у, -риеш, -риемо, -риете; нак. -рие, -р'іт' і [йатритие] -р'у, -риш, -риемо, -риете; нак. -ри, -р'іт'

ЯТРИТИ

ятрю, ятриш, недок. 1》 перех. Спричиняти, викликати чим-небудь запалення, біль, подразнення в чому-небудь (перев. в рані, хворому місці тощо).2》 пе... смотреть

ЯТРИТИ

【未】1) 触及(痛处), 触痛(旧伤)Ятрити старі рани 触痛旧伤2) 刺激; 引起(痛﹑ 痒等); 抓伤(皮肤等)3) 转 使精神痛苦4) 转 折磨, 使苦恼

ЯТРИТИ

(рану) to irritate, to chafe, to make raw, to exacerbate; (спогади) to embitter, to pull about, to preyятрити старі рани — to reopen old sores (wounds)... смотреть

ЯТРИТИ

1) растравлять, растравливать, бередить, разг. вередить 2) (вызывать боль, зуд и т.п.) раздражать; (кожу - обычно) ссаживать, разг. саднить 3) (перен. - душу, сердце) растравлять, бередить; терзать 4) (кого) перен. терзать, травить... смотреть

ЯТРИТИ

(рану) троюдити, роз'ятрювати, розтроюджувати, розвереджувати, травму вати, подразнювати; (душу) розворушувати, перевертати; п! ДРАТУВАТИ.

ЯТРИТИ

(сприяти запаленню рани) роз'ятрювати, (словами) вередити.

ЯТРИТИ

-рю, -риш jątrzyć ~ рани jątrzyć rany

ЯТРИТИ

я́три́ти дієслово недоконаного виду

ЯТРИТИ ДУШУ (СЕРЦЕ)

завдавати душевного болю

ЯТРИТИ РАНУ (В СЕРЦІ, В ДУШІ)

завдавати душевного болю

T: 129