Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
ґу́дзик 1. ґудзик◊ ви́штифтуватися на оста́тний ґу́дзик → "виштифтуватися" ◊ \ на оста́нній (оста́тний) ґу́дзик надто вихований, вимуштрований (ср, ст) 2. кнопка (дзвінка, настільної лампи тощо)(ст): Оксана перекрутила ґудзик, і на нічному столику заяснів великий жовтий тюльпан (Марська); Поглянув іще на заболочені чоботи, на яких сіріло ще вінницьке та проскурівське болото, і, неначе побоюючись, що оглядини відберуть йому відвагу, гостро натиснув ґудзик дзвінка над табличкою з написом “Н. Березинська” (Лисяк)... смотреть
-а, ч. 1) Предмет, перев. круглої форми, що служить застібкою в одязі або використовується як прикраса. 2) Рухома частина приладу, інструмента і т. ін... смотреть
-а, ч. 1》 Предмет, перев. круглої форми, що служить застібкою в одязі або використовується як прикраса.2》 Рухома частина приладу, інструмента і т. і... смотреть
[gudzyk]ч.guzikзастебнути на (останній) ґудзик — zapiąć na guzik
Buttonхватати (тримати) когось за ґудзик — to buttonholeзастебнутий на всі ґудзики (офіційний) — buttoned-up, stiff, starchy
імен. чол. родупуговица сущ. жен. рода
ґу́дзик[ґудзиек]-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
【阳】 钮扣
Ґу́дзик, -ка; -дзики, -ків
ґу́дзик іменник чоловічого роду
Knapp
Knapp
Knap
-а m guzik
ґудзик, -а
пуговица
ღილი