ДЕПОРТАЦІЯ

{деипорта́ційа} -йі, ор. -йеійу.

Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»

ДЕПУТАТ →← ДЕПАРТАМЕНТ

Смотреть что такое ДЕПОРТАЦІЯ в других словарях:

ДЕПОРТАЦІЯ

Заслання, пов'язане з обмеженням свободи, примусове переселення людей до ін. регіону країни або їх вислання за межі держави, переважно з політичних мір... смотреть

ДЕПОРТАЦІЯ

заслання, пов'язане з обмеженням свободи, примусове переселення людей до ін. регіону країни або їх вислання за межі держави, переважно з політичних міркувань, на підставі рішень адміністративної влади; додаткове знаряддя репресій щодо кримінальних та політичних в'язнів; 1788-1840 брит. влада депортувала в'язнів до Австралії; XIX-XX ст. франц. влада примусово поселяла в'язнів у Ґвіані та на Новій Каледонії; в тоталітарних державах знаряддя дезінтеграції вел. соціальних груп, а також переміщення робочої сили. На пол. землях 1939-48 д. із земель, включених до III Райху до Генерал-Губернаторства, на примусову роботу до Німеччини, до концентраційних таборів, 1942-43 із Замойщини, 1944 мешканців Варшави; 1945-48 німців до рад. та брит. окупаційної зони Німеччини, водночас українців і білорусів до СРСР; 1947 акція Вісла; у СРСР широко застосовувалася щодо цілих народів (бл. 4... смотреть

ДЕПОРТАЦІЯ

Депорта́ція:— примусове виселення [31;34]— заслання [XVIII] Флоран помалу знайомиться з тим світом паризької торговиці, де продають ярину, рибу, м'ясо,... смотреть

ДЕПОРТАЦІЯ

рос. депортация (латин. deportatio, від deporto — засилаю, букв. — вивезення) — примусове переміщення осіб, а то й народів за межі держави. Застосовується до іноземних громадян, апатридів, які перебувають на території країни без дозволу, або до інших осіб, визнаних соціальне небезпечними елементами. За часів радянської влади в СРСР відбувалась примусова депортація народів з їхніх етнічних територій з політичних мотивів, всупереч нормам міжнародного права і моралі. З території України найбільше депортованих було у 1944-1947 рр.... смотреть

ДЕПОРТАЦІЯ

[deportacja]ж.deportacja юр.

ДЕПОРТАЦІЯ

-ї, ж., книжн. Дія за знач. депортувати.

ДЕПОРТАЦІЯ

депорта́ція (лат. deportatio, від deporto – засилаю, виселяю) в буржуазних країнах примусове виселення з місця постійного проживання особи, яка визнана соціально небезпечною.... смотреть

ДЕПОРТАЦІЯ

депорта́ція[деипортац'ійа]-йі, ор. -йеійу

ДЕПОРТАЦІЯ

імен. жін. родудепортация

ДЕПОРТАЦІЯ

депортація; ж. (лат., від засилаю, виселяю) примусове вигнання, виселення людей з місця постійного проживання.

ДЕПОРТАЦІЯ

-ї, ж. , книжн. Дія за знач. депортувати.

ДЕПОРТАЦІЯ

депорта́ція іменник жіночого роду

ДЕПОРТАЦІЯ

депортация

ДЕПОРТАЦІЯ НА СИБІР

Депортація в Сибір, до Сибіру

ДЕПОРТАЦІЯ НА СИБІР

Депортація в Сибір, до Сибіру

ДЕПОРТАЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ

(як військовий злочин) deportation of civilian population

T: 203