Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
КІ́НЧИК, а, ч.Зменш.-пестл. до кіне́ць¹ 1.На остатнім слові пані Качковська піднесла кінчик фартушка до очей (Леся Українка);Одного разу, відкидаючи за... смотреть
ви́сі́ти на язиці́ (на язику́, на кі́нчику язика́) у кого, чиїм і без додатка. Хто-небудь дуже хоче сказати або спитати щось, але з певних причин утримується. Те, що він уважав за свою виключну таємницю, відоме було цій старій, висіло на її балакучім язиці! (І. Франко); Вони посміялися вдвох, і запитання “а коли ж весілля?”, яке висіло на кінчику язика в Крутояра, так і не вимовилось (В. Собко); Слова мимоволі, самі просто на язику висіли (П. Козланюк); Ті слова висіли на кінчику язика, і разом з тим я їх не знаходив (Ю. Збанацький). сверби́ть на кінці́ (на кі́нчику) язика́ кому, у кого. Кому-небудь дуже хочеться розповісти щось. По розпалених обличчях молдуван (молдаван) видко було, що якась цікава новина свербить їм на кінці язика (М. Коцюбинський).... смотреть
[kinczyk]ч.końcówka, zakończenie, koniec, czubekкінчик носа — ... nosa
-а, ч. Зменш.-пестл. до кінець I 1). •• На кінчику пера — у письмовому вигляді, в записаному викладі.
кі́нчик[к’інчиек]-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
Tip, end; (вістря) point; (пера) nibна кінчику язика — on the tip of one's tongue
імен. чол. родукончик
-а, ч. Зменш.-пестл. до кінець I 1).На кінчику пера — у письмовому вигляді, в записаному викладі.
Кі́нчик, -ка, -кові, на -ку; -чики, -ків
【阳】 尖, 尖端
Пунктсэнс
кі́нчик іменник чоловічого роду
Spets
Spiss
Spids
-а m koniuszek, szpic
пунктсэнс
пункт сэнс
ბოლო, წვერი
кінчик, -а