Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
БОГОМО́ЛЕЦЬ (той, хто ходить на богомілля), ПРОЧА́НИН, ПАЛО́МНИК, ПІЛІГРИ́М книжн., заст., КАЛІ́КА заст. (той, хто ходить по святих місцях, або мандрів... смотреть
Здибалися два каліки, один голий, другий невдітий.Насміхання з хлопців що храмають, з буйности ушкодивши себе.Не до смерти каліка, не до віку пан.Калік... смотреть
-и, ч. і ж. 1) Той, хто позбувся якої-небудь частини тіла або втратив здатність рухати нею. 2) Жебрак, що випрошує милостиню. 3) заст. Прочанин. 4) ла... смотреть
імен. жін. роду, жив.екон.калекаімен. чол. роду, жив.екон.калека
-и, ч. і ж. 1》 Той, хто позбувся якої-небудь частини тіла або втратив здатність рухати нею.2》 Жебрак, що випрошує милостиню.3》 заст. Прочанин.4》 ... смотреть
калі́ка[кал’іка]-кие, д. і м. -л'іц'і, ч. і ж.
I м. и ж. калека; увечный, увечная (после ранения, падения, удара); урод м. и ж. (от рождения или после болезни) II м. 1) (паломник) устар. калика каліки перехожі — калики перехожие 2) (нищий) фольк. калика; убогий... смотреть
[kalika]ч. і ж.kaleka, inwalida
півтори́ калі́ки кого і без додатка, ірон. Дуже мало. — Через десять хвилин дзвінок, а дітей — самі бачите,— півтори каліки (Ю. Збанацький).
інвалід; (на ногу) кульга; (хто сам себе скалічив) калічник, саморуб, (на війні) самостріл; зб. каліч.
【阳】 【阴】 残废人, 有残疾者
калі́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота
Калі́ка, -ки, -ці; -лі́ки, -лі́к
каліка вул. нога (ст)|| = "ґєра"
Cripple
-и m ż ż kaleka
ხეიბარი
КАЛІ́КА Володимир Петрович• КАЛІКА Володимир Петрович(27.ІХ 1938, х. Козаки, тепер с. Замок Нестеровського р-ну Львів. обл.)- укр. рад. поет. Закінчив ... смотреть