Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
ОБКИПІ́ЛИЙ, а, е.Дієпр. акт. до обкипі́ти.На широких зрізах обкипілої живицею деревини чорніли маркіровочні штампи брянського лісництва (Ю. Мушкетик).... смотреть
обкипі́лий[обкиеп’ілией]м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обкипіти.
ад'єктив
-а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до обкипіти.
обкипі́лий дієприкметник