Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
ОБМІРКО́ВАНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до обміркува́ти.Вона уявляла собі все [майбутнє] ясно, як ясні й обмірковані були її плани (Н. Кобринська);// обмірко́в... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обміркувати. || обмірковано, безос. присудк. сл.
обмірко́ваний[обм'іркованией]м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до обміркувати.|| обмірковано, безос. присудк. сл.
ад'єктивобдуманный
Обмірко́ваний, -на, -не
Considered, deliberated
Gennemtænkt
обмірко́ваний дієприкметник
Uttänkt
Uttenkt