Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
ВНУК (УНУ́К), ОНУ́К, ВНУЧА́. Груші хату вкрили, Що діди й баби на спомин Унукам садили (П. Куліш); Стара Кайдашиха дуже любила свого онука, колихала йо... смотреть
ону́к[оунук]= внук і унук-ка, м. (на) -ков'і/-ку, кл. -учеи, мн. -кие, -к'іў
імен. чол. роду, жив.внуквід слова: онукаімен. жін. роду, жив.внучка
Внук і ону́к, -ка, -кові, -че! вну́ки, -ківону́к, див. уну́к
[onuk]ч.wnuk
ОНУ́К див. внук.
див. внук.
【阳】 孙子
Barnebarn, dattersønn, sønnesønn
Barnebarn, dattersøn, sønnesøn
Barnbarn, dotterson, sonson
Grandson, grandchild
ону́к іменник чоловічого роду, істота
Petit-fils
Унук
див. внук.
внук -а m wnuk
შვილიშვილი
grandchild
см. внук
онук, -а
унук
унук
first cousin twice removed