БРИЛА

{бри́ла} -лие, д. і м. -лі.

Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»

БРИНІТИ →← БРИКЕТНИЙ

Смотреть что такое БРИЛА в других словарях:

БРИЛА

БРИ́ЛА, и, ж.Великий безформний шматок каменя, землі, глини, льоду і т. ін.Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може ... смотреть

БРИЛА

БРИ́ЛА (великий безформний шматок землі, каменю, льоду і т. ін.), ГЛИ́БА рідше, ГРУ́ДА розм., ГРУДОМА́ХА підсил. розм. Митя сидить на горбку, на замшіл... смотреть

БРИЛА

імен. жін. родувеликий безформний шматок каменю, землi, глини, льодуглыбавід слова: брити(ся)дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: ... смотреть

БРИЛА

корень - БР; суффикс - И; суффикс - Л; окончание - А; Основа слова: БРИЛВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - БР; ∧ - И; ∧ - Л; ⏰ - А;... смотреть

БРИЛА

[bryła]ж.bryła мат., фіз., розм.

БРИЛА

-и, ж. Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін.

БРИЛА

бри́ла[брила]-лие, д. і м. -л'і

БРИЛА

(землі) lump, clump, cob, clod; (льоду) block

БРИЛА

-и, ж. Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін.

БРИЛА

【阴】 巨块

БРИЛА

Грудакамлыга

БРИЛА

Бри́ла, -ли, -лі; бри́ли, брил

БРИЛА

БРИЛА, см. брыла.

БРИЛА

бри́ла іменник жіночого роду

БРИЛА

грудомаха; П. моноліт.

БРИЛА

грудакамлыга

БРИЛА

груда камлыга

БРИЛА

глыба

БРИЛА

ლოდი

БРИЛА СТЕФАН ВЛАДИСЛАВ

1886-1943, пол. інженер-будівельник; піонер зварювання; професор Львівської та Варшавської політехнік; проект першого у Європі зварного дорожнього мост... смотреть

БРИЛА СТЕФАН ВЛАДИСЛАВ

1886-1943, пол. інженер-будівельник; піонер зварювання; професор Львівської та Варшавської політехнік; проект першого у Європі зварного дорожнього моста; вбитий гітлерівцями.... смотреть

T: 139