Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
ПОЛЮДНІ́ЛИЙ, а, е, розм.Дієпр. акт. до полюдні́ти.Сагайдачний тільки хитнув головою на прощання юнакові і пішов до попівського дворища через полюднілий... смотреть
полюдні́лий[пол'уд(')н’ілией]м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і
-а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до полюдніти.
ад'єктив
-а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до полюдніти.
полюдні́лий прикметник розм.