БУДІВЛЯ

{буді́ўла} -ўлі, ор. -ўлеийу, р. мн. -ді́веил.

Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»

БУДІВНИЧИЙ →← БУДІВЕЛЬНИК

Смотреть что такое БУДІВЛЯ в других словарях:

БУДІВЛЯ

БУДИ́НОК (будівля, призначена для житла або для розміщення різних установ), ДІМ, ОСОБНЯ́К (добре впорядкований будинок міського типу; звичайно для одні... смотреть

БУДІВЛЯ

БУДІ́ВЛЯ, і, ж.1. Архітектурна споруда; будова.На долині видно якусь темну будівлю з колодок (І. Нечуй-Левицький);Сімферополь вражає подорожнього своїм... смотреть

БУДІВЛЯ

-і, ж. 1) Архітектурна споруда; будова. 2) тільки одн., рідко. Дія за знач. будувати 1).

БУДІВЛЯ

Об'єкт, створений людиною, міцно з'єднаний з ґрунтом, напр., будинок, дорога, тунель; б. діляться на водні (канали, шлюзи, греблі) і наземні (будинки, ... смотреть

БУДІВЛЯ

імен. жін. родуархiтектурна споруда; будоваздание сущ. ср. рода

БУДІВЛЯ

буді́вля[буд’іўл'а]-ўл'і, ор. -ўлеийу, р. мн. -д'івеил'

БУДІВЛЯ

[budiwl'a]ж.gmach архіт.

БУДІВЛЯ

об'єкт, створений людиною, міцно з'єднаний з ґрунтом, напр., будинок, дорога, тунель; б. діляться на водні (канали, шлюзи, греблі) і наземні (будинки, дороги).... смотреть

БУДІВЛЯ

-і, ж. 1》 Архітектурна споруда; будова.2》 тільки одн. , рідко. Дія за знач. будувати 1).

БУДІВЛЯ

Будовабудынакдомпабудова

БУДІВЛЯ

Building, construction, edifice; (приміщення) premise

БУДІВЛЯ

【阴】 楼房, 建筑

БУДІВЛЯ

Буді́вля, -лі, -лею; -ді́влі, -ді́вель

БУДІВЛЯ

техн. здание (строение), постройка, строение (постройка)

БУДІВЛЯ

здание; (преим. о большом) строение, постройка

БУДІВЛЯ

будовабудынакдомпабудова

БУДІВЛЯ

Bygg, bygning

БУДІВЛЯ

буді́вля іменник жіночого роду

БУДІВЛЯ

будова будынак дом пабудова

БУДІВЛЯ

-і ż budowla; budynek

БУДІВЛЯ

შენობა, ნაგებობა

БУДІВЛЯ СУДУ

court-house, court

T: 102