Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РК... смотреть
БУ́РКНУТИ, ну, неш, док., що і без дод.Однокр. до бу́ркати¹.– Мовчала б, коли сказати не вмієш, – буркнув сердито Карпо Петрович (М. Коцюбинський);Серд... смотреть
-ну, -неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до буркати I.
бу́ркнути[буркнутие]-ну, -неиш; нак. -ние, -н'іт'
[burknuty]дієсл.burknąć
-ну, -неш, док. , перех. і без додатка.Однокр. до буркати I.
див. сказати
бу́ркнути дієслово доконаного виду
To growl out