БУРЧАТИ

{бурча́тие} -чу́, -чи́ш, -чиемо́, -чиете́; нак. -чи́, -чі́т.

Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»

БУРЯК →← БУРХЛИВИЙ

Смотреть что такое БУРЧАТИ в других словарях:

БУРЧАТИ

БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РК... смотреть

БУРЧАТИ

БУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм.1. що і без дод. Говорити невиразно, нерозбірливо.Гапка й собі бурчала щось під носом (І. Франко);// Докучливо вислов... смотреть

БУРЧАТИ

-чу, -чиш, недок., розм. 1) перех. і без додатка. Говорити невиразно, нерозбірливо. || Докучливо висловлювати своє невдоволення чим-небудь, дорікати к... смотреть

БУРЧАТИ

-чу, -чиш, недок. , розм. 1》 перех. і без додатка. Говорити невиразно, нерозбірливо.|| Докучливо висловлювати своє невдоволення чим-небудь, дорікати ... смотреть

БУРЧАТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: бурчавши, бурчачибрюзжатьДеепричастная форма: брюзжав, брюзжа

БУРЧАТИ

1) (бурмотати) to mumble; (дорікати) to grumble (at); to snarlбурчати собі під ніс — to mutter, to growl2) (у шлунку) to rumble, to gurgle (in the stom... смотреть

БУРЧАТИ

бурча́ти[бурчатие]-чу, -чиш, -чиемо, -чиете; нак. -чи, -ч'іт'

БУРЧАТИ

(неприязно висловлювати своє незадоволення) буркотіти, миркати, мурчати, бубоніти.

БУРЧАТИ

див. ворчати

БУРЧАТИ

【未】 嘟囔低声说; 埋怨地说

БУРЧАТИ

див. говорити

БУРЧАТИ

бурча́ти дієслово недоконаного виду розм.

БУРЧАТИ

-чу, -чиш burczeć, mruczeć, gderać

БУРЧАТИ

бурчать; урчать; ворчать; брюзжать

БУРЧАТИ

Murre, mumle

БУРЧАТИ

Murre, mumle

БУРЧАТИ

Бурчаць

БУРЧАТИ

бурчаць

БУРЧАТИ

ბუზღუნი

БУРЧАТИ

бурчаць

T: 241