Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
РУБЕ́ЦЬ, бця́, ч.1. Продовгувата заглибина, подряпина, складка на поверхні чого-небудь.[Кушнірук:] Дивіться сюди, поки свічка не догорить до цього рубц... смотреть
ЗА́РУБКА (виїмка взагалі або спеціальна позначка на чому-небудь, зроблена сокирою чи іншим знаряддям), ЗАРУ́БИНА, НА́СІЧКА, НА́ДСІ́ЧКА, КАРБ, РУБЕ́ЦЬ. ... смотреть
РУБЕЦЬ (лат. cіcatrіx — рубець, шрам) — ділянка сполучної тканини, яка заміщає дефект шкіри, слизової оболонки, органа чи тканини, що виникає внаслідок... смотреть
-бця, ч. 1) Продовгувата заглибина, подряпина, складка на поверхні чого-небудь. 2) Слід на шкірі у вигляді невеликої складки від рани, що загоїлася, в... смотреть
до рубця́, зі сл. змо́кнути, промо́кнути і под. Дуже сильно, повністю. Якщо ж дощ захопив нас у степу, то, промоклі до рубця, ми в такий день маєм право гнати худобу додому раніше (О. Гончар). до ру́бчика. Шукач вільного абсолюту, обкислий під зливою до рубчика, він все ж нічим від себе не відштовхує (О. Гончар). нема́ (нема́є, не було́, не залиши́лося і т. ін.) (ні (і)) ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) на кому. Хто-небудь наскрізь промок. Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде (ніде) обсушитись (Г. Квітка-Основ’яненко); На ньому вже не було сухої нитки,.. ниючі плечі опали, розкисла шапка припала до чола й затуляла очі (А. Хорунжий); Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося й сухого рубця (С. Чорнобривець). рубе́ць на рубці́. Латаний, дуже старий, зношений (про одяг). Посадили мене зараз сорочки латати і духу перевести не дали. Рубець на рубцю (на рубці), латка на латці! (Ганна Барвінок).... смотреть
-бця, ч. 1》 Продовгувата заглибина, подряпина, складка на поверхні чого-небудь.2》 Слід на шкірі у вигляді невеликої складки від рани, що загоїлася, в... смотреть
(мн. рубці)1) (шрам) scar, cicatrix (pl. cicatrices); (від удару батогом) weal, wale2) (шов) hem, seam
рубе́ць[рубец']-бц'а, ор. -бцем, м. (на) -бц'і, мн. -бц'і, -бц'іў
【阳】1) 伤疤, 伤痕; 鞭痕2) 缘边的线缝◇ Промокнути (або змокнути) до рубця 口 全身湿透
(сдежини) руб, (на тілі) близна, пруг, див. шраммоск. близна
1) рубец, шрам 2) (на ткани) рубец; (край) кромка - промокнути до рубця - не залишилося сухого рубця 3) (отдел желудка жвачных) рубец 4) кул. рубец... смотреть
[rubec']ч.blizna
імен. чол. родурубец
(на тілі) шрам; (кухля) крайка; (башти) зубець; (шитва) шов.
див. шрам
Рубе́ць, -бця́; -бці́, -бці́в
рубе́ць іменник чоловічого роду
-бця m blizna, szew, karb
Ärr
Arr
Ar
рубець, -бця
техн. рубец
ნაიარევი
близна