Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
ПЛЮВА́ТИ (викидати з рота слину, мокротиння тощо), ВИПЛЬО́ВУВАТИ, СПЛЬО́ВУВАТИ, ПЛЮ́ХАТИ розм.; ПЛЮВА́ТИСЯ (також на когось, один на одного); ЧВИ́РКАТИ... смотреть
ХАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.1. розм. Підсил. до ха́ркати.Надійшов старий Рябина, кахикає, харкотить і охає (І. Франко).2. рідко. Те саме, що хрипі́т... смотреть
харкоті́ти[харкоут’ітие]-коучу, -котиш, -котиемо, -котиете; нак. -коти, -коут'іт'
-очу, -отиш, недок. 1) розм. Підсил. до харкати. 2) діал. Хрипіти.
-очу, -отиш, недок. 1》 розм. Підсил. до харкати.2》 діал. Хрипіти.
див. хропіти
Харкоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть
харкоті́ти дієслово недоконаного виду