Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»
Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., і... смотреть
ХАРЧУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.1. Задовольняти потребу організму в їжі, годувати себе; їсти.Кілька вже день харчувались старі вареною та печеною ка... смотреть
-уюся, -уєшся, недок. 1) Задовольняти потребу організму в їжі, годувати себе; їсти. || Їсти в кого-небудь, одержувати їжу у когось, десь. 2) Годуватис... смотреть
-уюся, -уєшся, недок. 1》 Задовольняти потребу організму в їжі, годувати себе; їсти.|| Їсти в кого-небудь, одержувати їжу у когось, десь.2》 Годувати... смотреть
харчува́тися[харчуватиес'а]-уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а
Iгодуватися, харчитисяIIдив. їсти
[harczuwatysja]дієсл.żywić się
(чимсь) to feed (on), to live (on); (в пансіоні тощо) to board
їсти й пити; (- організм) живитися; (- тварин) годуватися; (у кого) столуватися, р. стравуватися.
【未】 吃, 食, 得到饲料(指牲畜)
питаться, кормиться; столоваться (с указанием где, у кого)
(задовольняти організм їжею) їсти, годуватися, живитися.
харчува́тися дієслово недоконаного виду
Харчавацца
харчавацца
харчавацца