ХЛІБ

I {хліб} -ба, м. (на) -бі, мн. хліба́, хлібі́y (злаки)II {хліб}-ба, м. (на) -бі, мн. хліби́, хлібі́y два хлі́бие (печений).

Смотреть больше слов в «Орфоэпическом словаре украинского языка»

ХЛІБЕЦЬ →← ХИТРУН

Смотреть что такое ХЛІБ в других словарях:

ХЛІБ

ХЛІБ, а, ч.1. Харчовий продукт, який випікають з учиняного борошна.Хліб усьому голова (прислів'я);Їдеш на день, а хліба бери на тиждень (прислів'я);– Т... смотреть

ХЛІБ

відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб чий, у кого, від кого, рідко кому. Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. (Галя:) Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати... (Панас Мирний); І не криється баба (знахарка): тільки зачепи — вона тобі повну торбу розкаже, аби підхвалили. Ото слухають, слухають дівчата, та: “Бабо-бабо! От ми од вас хліба одіб’ємо — нащо все порозказували?” (Дніпрова Чайка); — На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб,— білозубо засміявся Марко (М. Стельмах); // Перехоплювати чию-небудь роботу, чиїсь обов’язки, завдання і т. ін. Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був однак щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед.— Хоч і відбивають наш “хліб”, але ж зате в Прагу встигнуть,— втішав він своїх “вовків” (О. Гончар). відрива́ти (шмато́к) (хлі́ба) від ро́та. 1. перев. зі сл. свого́. Відмовляти собі у найнеобхіднішому заради кого-, чого-небудь. — Чи я ж його не любила, не жалувала? Од свого рота одривала шматок хліба та годувала його (І. Нечуй-Левицький); — Коли б у матері була така сила, щоб тебе провчити, як чужі провчили, то не дорікав би гіркими словами стару матір, що над тобою довгих нічок недосипляла, од свого рота одривала (Панас Мирний). відрива́ти кусо́к від ро́та. Наказував лиш синові, та й дуже, жалувати матір, що й при бідності відривала кусок од рота, аби лиш йому, Петрові, добре було (Дніпрова Чайка). 2. зі сл. його́, її́, ї́хнього і т. ін. Позбавляти кого-небудь найнеобхіднішого, забираючи його собі. Як не жалієте нас, то пожалійте дітей наших, не відривайте від їхнього рота останнього шматка (М. Стельмах). відрі́зана ски́ба (ски́бка) (від хлі́ба). 1. Людина, яка відділилася від родини, стала жити самостійно (перев. про дочку, що вийшла заміж). — Одрізана скиба од хліба (вийшла заміж) (М. Номис); — Буде побиватися стара, та що?.. Я тепер одрізана скиба од хліба! А в село я не піду (Панас Мирний); (Хивря:) У мене вже ні за ким більше рушникувати. .. Векла вже відрізана скибка від хліба (Укр. поети-романтики..); В той же час відчула (Харитина), що син уже — відрізана скибка (П. Рєзніков). одрі́заний шмато́к хлі́ба. Заміжня дочка для батька — одрізаний шматок хліба, а вона чіпляється, як смола чобота! Є чоловік,— чого ж ще? (Грицько Григоренко). 2. Людина, яка втратила зв’язок із своїм середовищем, з колективом, змінила рід діяльності. Він пішов з відділу на іншу роботу і тепер для нас — відрізана скиба (З журналу); — Панас же почуває себе одрізаною скибою чи відламаною гілкою… Звісно, і в Гадячі не з медом працювалося, а води́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка. Бути з ким-небудь у дружніх стосунках; товаришувати. (Кембль:) З покійним Джеком водили здавна ми хліб-сіль! (Леся Українка); (Голубиха:) Отже я й подумала: піду-таки! Чого ж їм уже так цуратися? Колись же таки, за чоловіків, хліб-сіль водили (Олена Пчілка). да́ти хліб у ру́ки кому. Допомогти здобути кому-небудь засоби для існування (про освіту, спеціальність, роботу тощо). Через тиждень почнуться курси трактористів. Відпусти свого Петра на курси. Даси йому хороший хліб у руки (М. Томчаній). діли́тися оста́ннім (заст. послі́днім) (шматко́м хлі́ба) з ким і без додатка. Виявляти співчуття, доброту, людяність у ставленні до когось. Брати завжди жили дружно: в біді ділилися останнім (З усн. мови); — От добрячий цей Карпо? Посліднім ділиться ..— відказав перший усач (Панас Мирний). розділи́тись послі́днім куско́м хлі́ба. — Вони (тесть і теща Нечипора).. усе старцям подавали, та бідних зодягали, та з неймущим посліднім куском хліба розділялись (Г. Квітка-Основ’яненко). діли́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка. 1. Спільно харчуватися з ким-небудь (перев. в умовах матеріальної скрути). По від’їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М. Коцюбинський). 2. Жити спільними інтересами, турботами. Одного села люди, однаково жили, вкупі хліб-сіль ділили, вкупі робили! .. а тепер одні — вільні, другі — невільні! (Панас Мирний). діли́ти хліб-сіль попола́м (по́рівну). — Павло Тимофійович! Знову прийшлося зустрітися нам, ділити хліб-сіль пополам (І. Гончаренко). добува́ти хліб (свій). Заробляти собі на прожиття важкою працею. — Я все думаю, що хліб майбутнього — не пшениця, а горіх. Коли людство це зрозуміє, кінчиться прокляття Адама — “в поті лиця добувати хліб свій” (О. Довженко). дурне́ са́ло без хлі́ба, лайл. Нерозумна, обмежена, ні до чого не здатна людина. — Дурне ти сало без хліба,— говорить жінка в свитині,— погань отака (М. Стельмах); Кинувши трубку, він .. вилаявся цього разу по-домашньому: — Ех ти… халепа! Дурне сало без хліба! (В. Козаченко). (ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)) хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно хліб переводиш! (Укр.. казки); — А збирайся лишень, Чіпко, на завтра в найми,— каже .. Мотря.— Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти (Панас Мирний); — Нічого не робиш, ледащо! Дурно мій хліб їси! (Марко Вовчок); — Бійці .. стали спиняти жартами своїх артилеристів. Даром, мовляв, хліб їсте (О. Гончар). жи́ти не хлі́бом єди́ним (одни́м), книжн. Крім матеріальних, мати й духовні інтереси. Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх: — Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино (А. Головко); Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так... коли маємо хліб на столі (Б. Олійник); Усвідомлення духовних цінностей вже здавен відкарбувалося в мудру й лаконічну формулу: не єдиним хлібом живе людина (З газети). з’ї́сти хлі́ба чийого. Пожити на чиєму-небудь утриманні.— Мені, старій, довелося його хліба з’їсти (Панас Мирний). (і) хліб і до хлі́ба. Необхідні засоби для існування; достаток. — Все в мене поки що є: і хліб і до хліба (О. Гончар); Зріють (пшениці) ось уже протягом чотирьох тисячоліть, даруючи людям щедрі ужинки, щоб був хліб і до хліба (З журналу); — Чого ви, мамо, є в нас, слава Богу, хліб і до хліба, поле, воли.— Якби ти взяв ще дівчину не вбогу, то, може б, якось і прожили (Л. Костенко). (і) хлі́бом не году́й, а… кого. Уживається для вираження чиєї-небудь пристрасті до чогось. Почали з батьком про кавалерію говорити, бо старого Кирила хлібом не годуй, а дай пригадати, як він… на Варшаву ходив (М. Зарудний); Завжди знайдеться людина, яку хлібом не годуй, а дай повчити когось (З газети). ї́сти казе́нний хліб. Жити за рахунок держави. Довелося їй на старість казенний хліб їсти (М. Коцюбинський). ї́сти сухи́й хліб. Жити у нестатках, у бідності, нужді. Люди зі своєї роботи щось мають, а ти весь вік сухий хліб їси (Григорій Тютюнник). ї́сти хліб. 1. Мати все необхідне для життя. Я торгую яблуками і з того хліб їм (М. Старицький). 2. чий. Бути на чиємусь утриманні, забезпеченні. — Я краще кози доїтиму.., а не буду їсти його хліба! (М. Коцюбинський); Він аж плечі розправив від гордощів за сина.., його син .. недаром їсть хліб народний (О. Гончар). ї́сти чужи́й хліб. Бути на чиємусь утриманні. Незвичним було для нього їсти чужий хліб (З газети). легки́й хліб. 1. Засоби для існування, здобуті без труднощів, без особливих зусиль. — Ви не думайте, що я на легкім хлібу (хлібі) виросла (І. Франко). легкі́ хліба́. Бач — не зробив для держави добра ні на копійку, прожив життя .. при колгоспі на легких хлібах, а тепер йому пенсію (Ю. Збанацький). 2. Неважка робота, заробіток без важкої праці, без докладання великих зусиль. — Він, сестрице нероба, і він ледащо: змалечку служив у дворі за льокая (лакея). Звик на легкім хлібі (М. Коцюбинський); — Інші працюють, а вона тиняється без діла… гонивітерка, видно, легкого хліба шукає (О. Гончар); Дибаю до редактора.— Де мій попередник? — Втік на легкий хліб.— Куди? — В шахтарі… (А. Крижанівський); // Нескладна справа, просте завдання. — Попереджаю, товариші, — ми йдемо не на легкий хліб. Може, доведеться комусь загинути від кулі гітлерівця. Кому, може, доведеться в катівні кінчати молоде життя (Ю. Яновський); — Сідай на готове та ди ле́жаний (лежа́чий) хліб. Засоби для існування, здобуті легко, без особливих зусиль. Попові а (і) котові — то лежаний хліб (М. Номис); — Роботи не боюсь: треба жити, то треба й робити. Щоб не було од Бога гріха, а од людей сорому. Нема нігде хліба лежачого (Марко Вовчок). ма́ти шмато́к (ку́сень, кусо́к і т. ін.) хлі́ба. 1. Добувати засоби до існування, заробляти на прожиття. Схопивсь Мірошник, да (та) пізненько, Що поки йшла вода маленька, Щодня він хліба мав шматок (Є. Гребінка); — Я б раділа, коли б мені трапилось таке місце, як у вас. Та, що казати, я дякую Богові, що маю собі певний шматок хліба (Леся Українка). 2. Жити, не відчуваючи значних нестатків. Вона бралась за будь-яку роботу, щоб хоч постійно кусень хліба мати (З газети). на хліба́х (на хлі́бі) чиїх (чийому), зі сл. жи́ти, сиді́ти і под. За чийсь рахунок, на чийомусь утриманні. Санаторці жили на хлібах Якима Івановича Потопальського мов у Бога за дверима (Ю. Збанацький); — Наш чернечий устав кращий од монастирського. У нас, скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в кучу або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері! Вибрикайсь на волі, коли дуже розжирів на товариському хлібі (П. Куліш); — Йди з мого достатку, .. як ті розумники, що скаламутили тобі мізки і які тебе в Сибір на поселення запроторять. Тоді вже можеш плювати на мене, а тепер, поки на моєму хлібі сидиш,— зась! (М. Стельмах). недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти (ноче́й), (і (та)) недоїда́ти / недої́сти (хлі́ба (шматка́ хлі́ба)). Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. (Кіндрат Антонович:) Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний).. обміня́ти (обміни́ти) хліб (святи́й), етн. Дати або дістати згоду на шлюб; домовитися про одруження. А Терешко з Мотрею Запотічною хліб святий уже обміняли, й мало бути весілля (М. Грушевський); Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли (Панас Мирний); Євмен Скоряк дочки не віддав. Хвалились старости, що навіть був й похвалив молодого Остапа, а хліба таки й не обмінив (А. Головко). перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на сіль, на квас). Бідувати, терпіти нестатки. Коли батько так-таки і не розбагатів… Та, ну хіба воно зберешся, коли з хліба на воду перебиваєшся (Нар. опов.); Так і жили Гулущуки — з хліба на воду перебиваючись (С. Чорнобривець); Мусіла (мусила), значить, його дружина перебиватися з хліба на сіль та жити в неможливих злиднях (М. Хвильовий); Жив я в часи мого студентства, як водиться, на краю міста і, як і більшість моїх товаришів, перебивався з хліба на квас (Г. Хоткевич); Не вірилося, що тут жили споконвічні наймити і бідарі, перебиваючись з юшки на воду (В. Кучер). перебива́тися на чо́рному хлі́бі. Він неохоче брав з собою дружину, бо знав, що вона розкидає всю свою і його платню на всілякі непотрібні речі та ще й боргів наробить, а потім півроку треба буде перебиватись на чорному хлібі і сплачувати крамарям за їхні залежані, браковані товари (О. Ткачук). переїда́ти / переї́сти хліб чий. Занадто довго бути на чиємусь утриманні. Пожитки взяла (Василинка) з собою,— гойднула рогатим вузликом,— а більше мені від матері нічого не треба. Ви не думайте, що я ваш хліб переїдатиму чи без роботи сидітиму. Кину школу й піду в ланку або до худоби (Є. Гуцало). перепада́ти / перепа́сти на хліб кому і без додатка, безос. Мати мізерний заробіток. — Піду до кого або хто покличе (попрати) — може, хоч на хліб перепаде (Панас Мирний). перері́зати хліб, етн. Дати згоду на одруження. — Наталка не гуляє. Вже хліб перерізали — ще на тому тижні (Сл. В. Ужченка). поверта́ти / поверну́ти хліб кому, етн. Відмовляти тому, хто сватається. Невдоволено хмуриться мати, гнівно докоряє батько доньці, але дівчина без вагань повертає старостам хліб (З усн. мови). про́ханий (про́шений, ласка́вий) хліб (шмато́к). Милостиня. — Гірко мені проханий хліб їсти (А. Хижняк); Проханий шматок горло дере (Укр.. присл..); (Неофіт-раб:) Я досі був рабом.., а ви тепер ще й жебраком мене зробить хотіли, щоб я поволі руку простягав по хліб ласкавий (Леся Українка). сади́ти (садови́ти) / посади́ти на хліб та (і) (на) во́ду кого. Карати кого-небудь голодом, обмежуючи найнеобхіднішим у їжі. Поодинці він (слідчий) садовив їх (революціонерів) на хліб та на воду (С. Чорнобривець); Чи не посадили Вас .. На хліб і воду, на покуту за редакторські гріхи? (М. Коцюбинський). свій хліб (свої́ хліба́), перев. зі сл. іти́, шука́ти і под. Засоби для існування, здобуті власними зусиллями; власні заробітки. Треба було й йому, скінчивши школу, злазити з батьківської шиї,— свого хліба шукати (Панас Мирний); Батько з сімнадцятирічного зросту пішов на свій хліб (Збірник про М. Кропивницького); — Може, скоро закінчить (дочка) цю семінарію та й піде на свій хліб, учительський (П. Козланюк). свої́ хліба́. Підігнуло воно (цуценятко) хвоста і пішло “на свої хліба”. Десь щось вкраде, десь щось на смітті випорсає або хтось недогризок підкине (Ю. Мельничук). сіда́ти на легки́й (на ле́гший) хліб. Переходити на нескладну роботу, одержувати легше завдання, яке можна виконувати без труднощів і клопоту. З нового поповнення не дав (командир роти) мені жодного. “Ти, каже, повільно виховуєш, тобі з новими людьми важко,— сідай на легший хліб…” (О. Гончар). скуштува́ти (покуштува́ти) хлі́ба якого, чийого. 1. Побути в неприємному, важкому становищі або пожити певний час так, як хто-небудь інший. Були між наших сусідів і такі, що в Парагваї скуштували заморського хліба та й подалися далі шукати щастя-долі (І. Муратов). 2. Пізнати, як дістається певний заробіток. Відтоді, як постояв він разом з дядьками простим молотобійцем біля ковадла і покуштував їхнього хліба, вже не покидало його відчуття того, що якоюсь часткою душі він мовби належить цим людям (О. Гончар). тяжки́й хліб. Заробітки, здобуті важкою працею, великими зусиллями. — Тепер вірю, що буде в нас школа, хоч і тяжкий ваш (вчителя) хліб (М. Стельмах). хліб насу́щний (насу́шний). 1. Засоби, необхідні для прожитку, для існування. Хліборобу честь і слава, перша чарка йому йде, Його праця-бо кривава Хліб насущний нам дає (І. Манжура); — Люба мамочка! Отримали ми вчора гроші, — спасибі тобі за них, тепер уже “хліб насущний” надовго забезпечений (Леся Українка); Раніш селянина давили межі, панські володіння, вічні турботи про хліб насушний (М. Чабанівський). 2. чого. Щось найважливіше, найістотніше. Вугілля .. називають насущним хлібом промисловості (З газети). хліб та (і) сіль! Уживається як традиційне привітання до кого-небудь під час їди з побажанням доброго апетиту. — Добридень,— скаже,— хліб та сіль! Здоровенькі були з весіллям, свату! (П. Гулак-Артемовський); — Хліб та сіль! — привітався Шмалько.— Їмо, та свій, а трохи постій, може, й так ситий будеш,— відповів отаман (С. Добровольський). шмато́к (кусо́к, ку́сень) хлі́ба (насу́щного). Засоби, необхідні для прожиття, існування. Лекціями я мусив кілька літ заробляти шматок хліба (М. Коцюбинський); Життя Олени, як і кожної селянської жінки, проходило в щоденних клопотах по господарству, боротьбі за шматок хліба, турботі про дітей (Григорій Тютюнник); Коли ж нема хіті того робить (складати відомості), коли робиш ради куска хліба,— о, яке невеселе і тяжке життя! (Панас Мирний); — Вивчиться, матиме якийсь кусень хліба,— а це не кожному щастить (С. Добровольський). ку́сник хлі́ба. — Підростеш, тоді зрозумієш, яка в світі точиться жорстока боротьба за отой кусник хліба (Ірина Вільде). насу́щний шмато́к. Тяжко стогнуть хлібороби. Брак насущного шматка, Люта смертність та хвороби Підтинають мужика (П. Грабовський). шмато́к (кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло кому. Хто-небудь не хоче або не може їсти з певних причин. Посідали за стіл. Він їв добре. Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Б. Грінченко); Віктор настороживсь. Але щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти. Хоч і не лізе шматок у горло (А. Головко); (Гапка:) Пообідала б. (Домаха:) Не піде шматок у горло (М. Кропивницький);(Золотницький:) Обідать у такого хазяїна важко, тут і кусок в горло не полізе (І. Карпенко-Карий). хлі́ба шмато́к не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький). шмато́к хлі́ба стає́ попере́к го́рла кому і без додатка. У кого-небудь з певних причин зникає бажання їсти. — Їсть мене свекруха, як їржа залізо, за ті поросята, дорікає і при вече́рі, і від того шматок хліба мені стає поперек горла (З журналу). шмато́к хлі́ба стає́ ру́ба в го́рлі. Стає руба шматок хліба в горлі, як вона згадає про це (докори), сідаючи їсти (Панас Мирний). як (мов, на́че і т. ін.) три дні (ти́ждень) (хлі́ба) не їв. 1. Дуже повільно, мляво. Чвала, як три дні не їв (Укр.. присл..); — Працює ця наволоч, наче не їли тиждень! — промовив раптом оберст, рукою кинувши на яр (П. Автомонов). 2. Тихо, неголосно. Говорить так, як три дні хліба не їв (М. Номис).... смотреть

ХЛІБ

ХЛІБ, а, ч. 1. Харчовий продукт, що випікається з борошна. Хліб усьому голова (Укр.. присл.., 1955, 103); Їдеш на день, а хліба бери на тиждень (Укр.. присл.., 1963, 285); — Тепер він вже старий, вже не держить посесії; поставив собі дім на графській землі в містечку, платить за грунт чинш і живе собі та хліб жує без роботи (Н.-Лев., VII, 1966, 280); Той чорний разовий хліб, який так гарно по-сільськи пахне. Він мені близький, наче дитина, що зросла на моїх очах (Коцюб., II, 1955, 230); Кричить прикажчик нам мордатий: «Косіть, косіть!» А хліб глевкий у животі,— немов цеглини… І сонце так повільно лине в безодні неба огняній (Сос., II, 1958, 400); *У порівн. — Хай тобі, дитинко, буде все і з землі, і з води, і з роси, щоб ти був, мов золото, ясний, наче весна, красний, мов хліб, добрий,— аж застогнала стара Чайчиха, крізь прийдешні роки розгадуючи і не знати в кого вимолюючи долю для онука (Стельмах, І, 1962, 6); // перен. Основний життєво необхідний харчовий продукт. Картопля — половина хліба (Укр.. присл.., 1963, 63); // Виріб з борошна певної форми (паляниця, буханець, коровай тощо); хлібина. На столі лежав ясний да високий хліб (П. Куліш, Вибр., 1969, 61); Ціла купа людей увалила в двір. В одного з-за пазухи виглядав крайок паперу; в другого на грудях наче горб виріс, то оддимався цілий хліб, узятий з дому на цілий день… (Мирний, І, 1949, 252); Назустріч вийшли з квітами дівчата, І виступили повагом три діди, Три чисті білі хліби несучи З дрібками солі (Рильський, III, 1961, 106); // Тісто, приготовлене для випікання таких виробів. «Хоч би півні скоріше кричали — устала б та хліб завдала»,— думаю (Мирний, І, 1954, 79); Стала хліб місити, піч затопила, в хаті убрала,— так мені любо! (Барв., Опов.., 1902, 80); «Лободу дехто в хліб підмішує!..» (Головко, II, 1957, 511); // Ковбасний виріб у вигляді хлібини. Бі́лий хліб див. бі́лий. &́9671; Води́ти хліб і сіль див. води́ти; Дурне́ са́ло без хлі́ба див. са́ло; Жи́ти на сухо́му хлі́бі див. сухи́й; Жи́ти не хлі́бом єди́ним (одни́м), книжн. — мати духовні інтереси. Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх: — Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино (Головко, II, 1957, 182); Заміня́ти [святи́й] хліб див. заміня́ти2; Зустріча́ти хлі́бом і сі́ллю — за старовинним українським звичаєм підносити паляницю та сіль на знак великої поваги до того, кого зустрічають, під час урочистих церемоній або на весіллі при зустрічі молодих. З хати виходили батько й мати, зустрічали молодих хлібом і сіллю, вели в хату (Весілля, І, 1970, 28); Ї́сти сухи́й хліб див. сухи́й; Ні скори́нки хлі́ба див. скори́нка; Обміни́ти (обміня́ти) хліб див. обмі́нювати; Перебива́тися з хлі́ба на во́ду див. перебива́тися; Перебива́тися з хлі́ба на квас — те саме, що Перебива́тися з хлі́ба на во́ду (див. перебива́тися). Жив я в часи мого студентства, як водиться, на краю міста і, як і більшість моїх товаришів, перебивався з хліба на квас (Хотк., І, 1966, 145); Єпископ тікав без пастви, а отаман без війська. Тиняючись якийсь час по гітлерівських задвірках, вони чекали, поки гестапо вирішить їх долю, і перебивалися, як то кажуть, з хліба на квас (Мельн., Поріддя.., 1959, 47); Перехо́дити (перейти́) з хлі́бом [і сі́ллю] див. перехо́дити; Поверта́ти (поверну́ти) хліб див. поверта́ти1; Подя́кувати за хліб і (, за) сіль: а) висловити подяку за пригощання, гостинність. Гості, повечерявши всмак, не довго сиділи: подякували Супрунові та козачкам за хліб, за сіль, забрали свої драні свити і пішли вкупі з Супруном в клуню спати (Н.-Лев., VII, 1966, 133); б) висловити подяку за піклування, турботу, утримання, опіку тощо. У наймах сяк собі, то так Придбав, сірома, грошенят, ..Подякував за хліб і сіль І за науку добрим людям (Шевч., II, 1963, 269); — Подякую йому [отаманові] за хліб, за сіль, наглежу [нагляджу] де хуторок красний да й поклонюсь тоді твоєму батькові… Тільки люби мене вірно, моя дівчино! (Вовчок, І, 1955, 91); Про́симо хлі́ба та со́лі одві́дати — те саме, що Про́симо хлі́ба-со́лі одвіда́ти (див. хліб-сіль); Роби́ти хліб див. роби́ти; Садови́ти (посади́ти) на хліб та (і) [на] во́ду — карати кого-небудь, даючи тільки хліб і воду; ув’язнювати. Чи не посадили Вас до цюпи з ласки д. Губчака. На хліб і воду, на покуту за редакторські гріхи (Коцюб., III, 1956, 280); Сиді́ти без хлі́ба див. сиді́ти; Спаси́бі за хліб, за сіль (за хліб і сіль) — уживається як традиційне вираження подяки за пригощання, гостинність. Після вечері катеринославець, підвівшись із-за столу, став дякувати хазяйці. — Спасибі за хліб, за сіль,— промовив він зі щирою, проникливою теплотою в голосі (Гончар, II, 1959, 160); Сухи́й хліб див. сухи́й; Точи́ти хліб див. точи́ти1; Хлі́ба ні скори́ни див. скори́на; Хліб та (і) сіль! — те саме, що Хліб-сіль1 (див. хліб-сіль). — Добридень,— скаже,— хліб та сіль! Здоровенькі були з весіллям, свату!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 126); — Хліб та сіль! — привітався Шмалько. — Їмо, та свій, а ти трохи постій, може, й так ситий будеш,— відповів отаман, плечистий, вилицюватий, з привітною усмішкою (Добр., Очак. розмир, 1965, 63); Хлі́бом не году́й див. годува́ти; Цура́тися (поцура́тися) хлі́ба [й со́лі]; Відцура́тися (одцура́тися) [від] хлі́ба [й со́лі] — те саме, що Цура́тися (поцура́тися) хлі́ба-со́лі (див. хліб-сіль). Що язики! Не вимовчать ніколи, А добрі пироги — Не вороги: Не слід цураться хліба й соли [солі] (Гл., Вибр., 1951, 143); Чо́рний хліб див. чо́рний. 2. тільки одн. Зерно, з якого виготовляють борошно. — А що, стара, будемо робить?..— Змолотимо та продамо половину хліба (Н.-Лев., II, 1956, 182); Дід брав за літо по п’ятаку од вівці. Шага давав на Чіпку та Грицька, та ще хліба мішків п’ять (Мирний, І, 1949, 154); Швидше й швидше летять ешелони, хліб, і вугіль, і нафту везуть… (Сос., І, 1957, 493); Сніг — багатство полів; пухкий сніг — поганий провідник тепла і тому добре захищає озимину від вимерзання.. Тому в народі кажуть: сніг на полях — хліб у засіках (Наука.., 12, 1964, 38). П’я́ний (п’янки́й) хліб див. п’я́ний. 3. перев. мн. хліба́, хліби́, і́в. Зернові культури (жито, пшениця і т. ін.) на пні. Хліби зійшли, Радіють люде, бога просять… (Шевч., II, 1963, 30); Стара Маруся послала Лукину жати хліб за сніп на поліському лану (Н.-Лев., III, 1956, 340); Хліба квітували, і легкий вітер погойдувався над ними золотавим димком (Кучер, Полтавка, 1950, 102); Польова доріжка стелилася між високими хлібами (Гончар, III, 1959, 17); // перев. одн. Необмолочені зернові. На річ таку Собаці Кінь сказав: —..Коли б я не хотів у полі працювати, Коли б я хліба не возив, То що б стеріг тоді кудлатий І що б він їв? (Гл., Вибр., 1951, 68); — Нащо-то в тебе хліб гниє, в стіжках? — раз питає його Лушня.— Продай його (Мирний, І, 1949, 266); // перев. одн. Урожай зернових. Моя мати між двома хлібами вмерла: одного не дочекала, а другий уже минувся (Укр.. присл.., 1963, 61); — Ти б, чоловіче,— рає Лободиха,— пішов до Варениченка; може б він позичив до нового хліба? (Мирний, І, 1949, 374); Народ робив на панів панщину і стогнав у неволі. Десяту частку з хліба, з пасік і з усього свого добра селяни оддавали своїм панам (Н.-Лев., VII, 1966, 23); Бувало, так повіриш, що все переміниться в житті, що і земельки прибавиться, і переднівки минуться, і хліб за хліб зайде, а розвіється туман сподіванок і побачиш: полями твоїх років проїжджає не святий Юрій, а панський лановий з канчуком… (Стельмах, І, 1962, 292). &́9671; Вели́кий хліб — високий урожай зернових. Високий урожай, великий хліб країни… До творення цього всенародного багатства найбільш причетні правофлангові п’ятирічки, чий особистий вклад сил, енергії, знань робить ниву рік у рік щедрішою (Рад. Укр., 11.XII 1973, 2). 4. перев. одн., перен., розм. Засоби до існування; заробіток. — Ось служив, служив, та тільки того, що на мені… Час, мабуть, про хліб подумати (Мирний, І, 1949, 169); — Не рубайте мені виноградники… я бідний, в мене діти дрібненькі… це ж хліб мій увесь… (Коцюб., І, 1955, 216); Коли людина має цікаву роботу,.. коли вона не має побоювань про завтрашній хліб, фізично здорова..,— тоді вона ясними очима дивиться на світ (Коцюба, Нові береги, 1959, 126); Ротмістр непогано почував себе на ситих старшинських хлібах (Добр., Очак. розмир, 1965, 92); Найстарший Гриців син Михась уже десять років був на своєму батрацькому хлібі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 15). &́9671; Бу́ти на ласка́вім хлі́бі див. ласка́вий; Відбива́ти (відби́ти, відбира́ти, відібра́ти, рідко перебива́ти, переби́ти і т. ін.) хліб чий, у кого, рідко кому — перехоплювати чий-небудь заробіток, займати призначене комусь місце роботи, чиюсь посаду. [Галя:] Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати… (Мирний, V, 1955, 147); Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був однак щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед.— Хоч і відбивають наш «хліб», але ж зате в Прагу встигнуть,— втішав він своїх «вовків».— Не дадуть братанам задихнутись! (Гончар, III, 1959, 433); — На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб,— білозубо засміявся Марко (Стельмах, Правда.., 1961, 131); Даре́мно (да́ром, ду́рно, зада́рма і т. ін.) ї́сти хліб — те саме, що Хліб перево́дити [даре́мно, дарма́ і т. ін.] (див. перево́дити). — Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять в тебе хліба, — вони коло всього, а твоя матушка тільки порядкує (Н.-Лев., І, 1956, 121); Ференц намагався у всьому допомагати бійцям, бо не хотів задарма їсти їхній хліб (Гончар, III, 1959, 229); Да́ти хліб у ру́ки кому — дати кому-небудь можливість матеріально себе забезпечувати. — Через тиждень почнуться курси трактористів. Відпусти свого Петра на ці курси. Даси йому хороший хліб у руки, добру роботу (Томч., Жменяки, 1964, 315); Є хліб і до хлі́ба — є що їсти й пити. — Все в мене поки що є: і хліб і до хліба (Гончар, Циклон, 1970, 60); Заробля́ти [на] хліб (шмато́к хлі́ба); Добува́ти хліб (хлі́ба) — добувати засоби до існування. Хто що знає, тим і хліб заробляє (Укр.. присл.., 1963, 92); — Вигадали машинами молотити.. на те тільки, щоб бідному чоловікові не дати заробити шматка хліба (Мирний, IV, 1955, 249): — Ті вчать, бо вони не мають поля. Вони цим на хліб собі заробляють. А в тебе поле, в тебе господарство!.. А ти ні про що не дбаєш, тільки про книжки та про молитви (Н.-Лев., VI, 1966, 392); Тим часом потреба заробляти на шматок хліба забирає у мене ввесь час і сили (Коцюб., III, 1956, 282); Важко було Лисичці хліба добувати (Фр., IV, 1950, 79); Зво́дити (зве́сти) з хлі́ба див. зво́дити; Іти́ за про́шеним хлі́бом (на про́шеному хлі́бі) див. про́шений; Іти́ (піти́) на свій хліб (свого́ хлі́ба шука́ти) — починати жити на власний заробіток. Треба було й йому, скінчивши школу, злазити з батьківської шиї,— свого хліба шукати (Мирний, III, 1954, 185); Батько з сімнадцятирічного зросту пішов на свій хліб (Збірник про Кроп., 1955, 6); З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов. Найми — по хуторах за пастуха, потім у коваля підручним, потім — ішли на заробітки люди і він з ними подався в світи… (Головко, II, 1957, 213); І то хліб — уживається для вираження згоди з чим-небудь незначним за браком чогось більшого. — Стрілки треба розчистити.— От чорт, успів уже придивитися,— скочив Карпо з брички.— Циганом би тобі бути.— І то хліб (Стельмах, II, 1962, 367); Ї́сти хліб — мати необхідні засоби до існування. Перестав [п’яниця] пити, купив левадку, постановив вітряк і довіку їв хліб (Кв.-Осн., II, 1956, 229); Кава́лок хлі́ба, рідко — те саме, що Шмато́к хлі́ба (див. шмато́к). — Ото, господи… їдні родяться у щасті, є що їсти, є в що вдягнутися, і горя не знають, а другі… отак марно гинуть… Ані хати, ані хліба кавалка (Коцюб., І, 1955, 454); Кусо́к (ку́сень, ку́сник) хлі́ба див. кусо́к, ку́сень, ку́сник; Ласка́вий хліб див. ласка́вий; Легки́й хліб; Легкі́ хліба́: а) заробіток без важкої праці. Андрій знов не нанявся. Отак щороку. Легкого хліба шукає (Коцюб., II, 1955, 13); Якось зупинився біля Хоми другий циган, не коваль, а баришник. Мабуть, підговорив Хому їхати далі, легкого хліба шукати, бо на ранок шатра на леваді вже не було (С. Ол., З книги життя, 1968, 35); Вже минуло багато часу, як Чучупаки розпродали свій маєток і від’їхали на легкі хліба до Америки (Чорн., Пісні.., 1958, 13); б) нескладна робота, справа. — Сідай на готове та дивись не відпусти гайку,— повчав Сагайда Маркевича, передаючи йому взвод.— З такими гренадерами тобі й море до пупа. А я не женуся за легким хлібом, піду на 1-й [взвод], до молодих громадян…— Я теж не шукаю собі легкого хліба,— ображено зауважив на це Маркевич (Гончар, III, 1959, 389); Ле́жаний хліб див. ле́жаний; Лежа́чий хліб див. лежа́чий; На хліб перепада́є (перепаде́) — є, буде якийсь мізерний заробіток. — Піду до кого або хто покличе [попрати] — може, хоч на хліб перепаде! (Мирний, IV, 1955, 287); Перейти́ на легки́й хліб див. перехо́дити; Піти́ на легки́й хліб (легкі́ хліба́) див. піти́; Позво́дити з хлі́ба див. позво́дити; Покуштува́ти хлі́ба див. покуштува́ти; Про́ханий хліб див. про́ханий; Про́шений хліб див. про́шений; Пусти́тися на легки́й хліб — те саме, що Перейти́ на ле́гкий хліб (див. перехо́дити). Ви не думайте, що я.. так собі, що з легким серцем па легкий хліб пустилася! (Фр., III, 1950, 96); Скуштува́ти хлі́ба якого, чийого: а) пожити певний час так, як хто-небудь. Що ж до 15-літнього пробування Драгоманова «в чарівній Женеві», то нехай би «старий» перше, ніж говорити про тії «чари», скуштував би сам емігрантського хліба (Л. Укр., VIII, 1965, 208); б) те саме, що Покуштува́ти хлі́ба (див. покуштува́ти); Тяжки́й хліб див. тяжки́й; Хліб насу́щний (насу́шний) див. насу́щний; Хліб перево́дити [даре́мно, дарма́ і т. ін.] див. перево́дити; Шмато́к хлі́ба [насу́щного] див. шмато́к. 5. перен., розм. Харчі, їжа. Чий хліб їси, під того й дудочку скачи! (Укр.. присл.., 1963, 88); Дід знову забалакав: — ..Я людям служу, громаді служу — так, за хліб, за спасибі… от що! (Мирний, І, 1949, 158); // Утримання, забезпечення кого-небудь. Батьків хліб не навчить (Номис, 1864, № 10777); Хто служить з ласки, тому стає хріном хліб панський (Укр.. присл..,. 1963, 85); Піти до зятя на друге село не хотілось, бо зять — чужа людина, а чужий хліб гіркий (Коцюб., І, 1955, 41); // чого. Що-небудь основне, найнеобхідніше для функціонування, існування і т. ін. чого-небудь; основа. Вугілля — це справжній хліб промисловості, без цього хліба промисловість стоїть.. (Ленін, 40, 1974, 276); Цеглу часто називають хлібом новобудов (Веч. Київ, 29.XI 1973, 1). &́9671; Бу́ти (жи́ти) на хліба́х чиїх (на хлі́бі чийому); Ї́сти хліб чий; Сиді́ти на хлі́бі чийому — жити за чийсь рахунок, бути на чийомусь утриманні. — Я краще кози доїтиму.., а не буду їсти його хліба! (Коцюб., І, 1955, 36); Санаторці жили на хлібах Якима Івановича Потопальського мов у бога за дверима (Збан., Сеспель, 1961, 95); — Йди з мого достатку, ..як ті розумники, що скаламутили тобі мізки і які тебе в Сибір на поселення запроторять. Тоді вже можеш плювати на мене, а тепер, поки на моєму хлібі сидиш,— зась? (Стельмах, І, 1962, 108); Діли́ти (розділя́ти) хліб [і сіль] — те саме, що Діли́ти (розділи́ти) хліб-сіль (див. хліб-сіль). Вона ділила з ним твердий вигнання хліб (Л. Укр., І, 1951, 175); В думках перебирає [Мірошниченко] тривожні години, коли він з партизанського лісу навідувався до Бондарів і ті без нарікання ділили з ним у темряві хліб і сіль, сподіваючися на кращі часи (Стельмах, II, 1962, 25); Ду́рно хліб ї́сти див. ї́сти; З’ї́сти хлі́ба див. з’їда́ти; Зна́ти (дізнава́тися, дізна́тися), почо́му (почі́м) хліб і сіль — зазнавати труднощів, важких випробувань. — Та знаю, почому хліб і сіль (Стельмах, І, 1962, 49); І хоч він не так багато прожив на світі, а встиг дізнатися, почім хліб і сіль (Чорн., Красиві люди, 1961, ,8); Ї́сти чужи́й хліб див. ї́сти; Казе́нні хліби́ (хліба́) ї́сти; Казе́нний хліб ї́сти, заст., ірон. — сидіти у в’язниці. Довго мене держали там [у тюрмі]; цілий рік я казенний хліб їла (Мирний, І, 1954, 95); Посади́ти на казе́нні хліба́ див. посади́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 78.... смотреть

ХЛІБ

ХЛІБ (зерно хлібних злаків), ПАШНЯ́, ПАШНИ́ЦЯ, ЗБІ́ЖЖЯ. — Змолотимо та продамо половину хліба (І. Нечуй-Левицький); Мішок пашні; Пашницею засіймо скріз... смотреть

ХЛІБ

(зерно) валки (скошений хліб), ворох, градобій (побитий градом хліб), градобоїця (т.с.), жито-пшениця, житостій, жниво (спілий хліб), збіжжя, зеренце, ... смотреть

ХЛІБ

Без хліба нема обіда.Хліб це підставовий корм в Україні.Бог би тебе хлібом побив.Жартобливе прокляття. Щоб у тебе ніколи хліба не бракло.Відрізану скиб... смотреть

ХЛІБ

хліб (зменшено-пестливі — хлібе́ць, хлі́бчик) — 1) харчовий продукт, що випікається з борошна, або зернова культура на пні; споконвіку хліб у великій пошані; ставлення до нього побожне, культове, бо це Божий дар; не випадково випікають його перев. у формі сонця й називають святим (відомий проклін: «Бог би тебе хлібом побив!»); їсти його потрібно лише з непокритою головою; при ньому не можна лаятися, насилати на когось прокльони; святий хліб не слід кидати під ноги, — коли випадково падає, його піднімають, цілують і кладуть на стіл; має обрядове значення — при сватанні, заручинах, батьківському благословенні на шлюб, при новосіллі, на похороні тощо; символ щастя, розмноження, згоди, єднання, багатства; найголовніша їжа («Як є хліба край, то й під вербою рай»), її уосібнення й усіх статків («Як хліб буде, то й все буде»), ознака працьовитості або ледарства («Хто товче, той хліб пече», «Завжди їдець на готовий хлібець»); з давнини хліб — ознака пошани, тому поважних людей (гостей) зустрічають хлібом — так званою українською паляницею, що має завжди сонячну круглу форму; повага до хліба («Хліб — батько, вода — мати»; «Хліб усьому голова») зосталася й понині, пор. у «Волині» Б. Харчука: «Дала шматок свіжого хліба. Максимцьо хліб поцілував, поцілував і тітку в руку»; хлібові приписували лікувальні властивості; рани заліплювали хлібним м’якушем; гарячий хліб притискали до лишаїв, бородавок, клали в дупло хворого зуба. Хліб усьому голова (прислів’я); Нам Бога не вчить, як хліб родить (М. Номис); Хто дав зуби, дасть і хліб до губи (М. Номис); Хліба напечено, борщик зварено (казка); 2) хліб[-сі́ль] — взагалі харчі, їжа; уживається як ознака хлібосольства, гостинності («Не цурайся хліба-солі»), пор. у формулах вітання: «Хліб-сіль!», «Хліб та сіль!», а також у жартівливому діалогічному вітанні-вислові: «— Хліб та сіль! — Їмо та свій [, а ти біля порога постій]!»; див. ще сіль. Чий хліб-сіль їси, під того й дудочку скачи (приказка); — Коли ж мене покидаєш, покинь хліба їсти, Бодай тобі Господь не дав із іншою сісти! Коли ж мене покидаєш, покинь хліба-солі, Бодай тобі не діждати ні щастя, ні долі! (пісня); у сполученні: підно́сити хліб-сі́ль — за старовинним українським звичаєм, вручати гостеві (гостям) при зустрічі паляницю хліба та сіль на знак хлібосольства, великої пошани та в урочистих випадках; 3) перехо́дження з хлі́бом [-сі́ллю] див. перехо́дження. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 618.... смотреть

ХЛІБ

-а, ч. 1) Харчовий продукт, що випікається з борошна. || перен. Основний життєво необхідний харчовий продукт. || Виріб із борошна певної форми (паляни... смотреть

ХЛІБ

-а, ч. 1》 Харчовий продукт, що випікається з борошна.|| перен. Основний життєво необхідний харчовий продукт.|| Виріб із борошна певної форми (пал... смотреть

ХЛІБ

Bread; перен. means of subsistence; (в зерні) grain; (на ниві) corn; (на пні) standing cropхліб з маслом — bread and butterбілий хліб — white breadчорн... смотреть

ХЛІБ

【阳】1) 谷物, 粮食, 谷类2) 面包3) 转 口粮, 食粮, 吃食2) 转 生活资料, 谋生(方式); 工资◇ Заробляти на хліб 挣钱糊口, 挣钱吃饭Жити на ласкавому хлібі 在…食宿, 靠…扶养Жити на чужих хлібах 靠别人养活Насу... смотреть

ХЛІБ

імен. чол. родуречовина, кул.1. харчовий продукт, що випікається з борошна2. (одн.) зерно, з якого виготовляється борошно3. (мн.) зернові культури4. (п... смотреть

ХЛІБ

[hlib]ч.1) zboża (злаки)2) chlebсвіжий хліб — świeży chlebчорний хліб — chleb razowy3) pieczywoбулочні вироби (напис на магазині) — szyldхлібний магази... смотреть

ХЛІБ

Харчовий продукт, що його отримують із пшеничної, житньої або мішаної муки, інколи з домішками кукурудзяної, ячмінної або вівсяної, а також води, солі,... смотреть

ХЛІБ

I [хліб]-ба, м. (на) -б'і, мн. хл'іба, хл'іб'іy (злаки)II [хліб]-ба, м. (на) -б'і, мн. хл'іби, хл'іб'іyдва хл'ібие (печений)

ХЛІБ

хліб:◊ бу́ти на ласка́вому хлі́бі жити в родичів чи друзів у приймах, за їхній кошт (ст): Роман жив у “цьотуні”, помагаючи їй у крамниці. А як йому, січовому стрільцеві, бути на “ласкавому хлібі” тітки (Острук) ◊ не з одніє́ї пе́чі хліб їсти → "піч" ◊ питльо́ваний хліб → "питльований" ◊ разовий хліб → "разовий" ◊ цего́лка хлі́ба → "цеголка"... смотреть

ХЛІБ

харчовий продукт, що його отримують із пшеничної, житньої або мішаної муки, інколи з домішками кукурудзяної, ячмінної або вівсяної, а також води, солі, пекарських дріжджів або закваски; випікають х. при темп. 200-250°; на значній частині земної кулі, у країнах Близького Сходу х. випікають і споживають у вигляді паляниць, напр., ячмінних.... смотреть

ХЛІБ

о. насущник, (хлібина) паляниця, бухан, буханець, книш, (пшеничний) калач, булка, (яшний) яшник; (весільний) коровай, ФР. гостинність, пригощання , П. (легкий) заробіток, прожиток , (насущний) ІД. харчі, їжа, (чого) першооснова /н. вугілля — хліб індустрії/, мн. ХЛІБИ, пашня, кн. як ім. зернові, колоскові, хлібець, хлібеня, хлібина... смотреть

ХЛІБ

1. (випечений з тіста виріб) хлібина, розм. буханець, бухан, (вищого сорту) книш, (малої форми) калач, булка, (спечений нашвидкуруч) паляниця, (з житньої муки) житняк, (святковий) коровай; 2. (зерно хлібних злаків) збіжжя.... смотреть

ХЛІБ

1) питание хлеб - жити на ласкавому хлібі - ласкавий хліб - легкий хліб - насущний хліб - свого хліба шукати 2) (изделие определённой формы) хлеб, буханка (хлеба); каравай, коврига (круглый)... смотреть

ХЛІБ

Хліб, хлі́ба, -бові, в хлі́бі; хліба́ (збіжжя на полі) і хліби́ (буханці), -бі́в, -ба́м

ХЛІБ

-а m chleb чорний ~ czarny chleb черствий (разовий) ~ czerstwy (razowy) chleb насущний ~ chleb powszedni голодній кумі ~ на умі głodnemu chleb na myśli... смотреть

ХЛІБ

хліб 1 іменник чоловічого роду злаки хліб 2 іменник чоловічого роду печений

ХЛІБ

Збожжахлеб

ХЛІБ

Те саме, що просфора

ХЛІБ

збожжахлеб

ХЛІБ

збожжа хлеб

ХЛІБ

хліб, -а

ХЛІБ

პური

ХЛІБ ГРАХАМА

Дієтичні вироби з муки грубого помелу (разом з висівками), пшеничної або пшеничної і житньої; печеться без дріжджів.

ХЛІБ ГРАХАМА

дієтичні вироби з муки грубого помелу (разом з висівками), пшеничної або пшеничної і житньої; печеться без дріжджів.

ХЛІБ СВЯТИЙ

Те саме, що Агнець

ХЛІБ СВЯТИЙ

Хліб, освячений на богослужінні

T: 211